4 квітня 2024-го виповнюється 75 років з моменту створення НАТО – «Організації Північноатлантичного договору» (North Atlantic Treaty Organization). Альянс заснували 12 країн (Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, США та Франція). Це був перший військовий союз, який створили у мирний час. Нині НАТО нараховує 32 члени. Україна, можливо, стане 33-м учасником блоку. 

У публікаціях, які обіцяють «цікаві факти про НАТО», зазвичай йдеться про те, що НАТО має власну абетку, що мовами НАТО є англійська та французька, хоча офіційний сайт використовує додатково російську та українську. Згадують також, що Ісландія (одна з країн-засновниць) не має власних збройних сил. А дві країни Альянсу – Туреччина та Греція – не узгодили територіальні суперечки, які у 1975-му переросли у Кіпрський конфлікт, що, однак, не стало перешкодою для їх членства в НАТО. Популярною є й тема 5 статті статуту НАТО про колективний захист – її, як відомо, було застосовано лише раз, для підтримки США після терактів 11 вересня.

До 75-річчя Альянсу підготував «Главком» добірку історичних фактів, які пояснюють значення цього військового блоку для світу і України.

•1•

«Залізна завіса» і пророцтво Черчилля

Після завершення Другої світової члени антигітлерівської коаліції не мали ілюзій щодо свого недавнього союзника – СРСР. У знаменитій фултонській промові, проголошеній 5 березня 1946 року, Вінстон Черчилль назвав Радянський Союз «призвідником світових проблем». 

«Тінь впала на сцену, ще нещодавно освітлену перемогою Альянсу. Ніхто не знає, що Радянська Росія та її міжнародна комуністична організація мають намір робити у найближчому майбутньому і чи є якісь межі їхньої експансії», – зазначив він. 

Промова Черчилля, можливо, невідома широкому читачу, але кожен знає два її слова, які стали частиною політичної термінології. Ці слова – «залізна завіса». Вона впаде там, де СРСР визначить межі свого впливу, пророче говорив британський прем’єр. 

У Фултоні Черчилль побував як приватна особа – на той час він склав обов’язки прем’єр-міністра Британії. Але все одно запропонував Трумену (на фото зліва) укласти військову угоду

фото з відкритих джерел

Небезпека комунізму, заявив Черчилль, зростає скрізь, «за винятком Британської співдружності та Сполучених Штатів, де комунізм іще у колисці». Він запропонував американському президенту Гаррі Трумену укласти військовий союз між двома країнами. Але Трумен не міг прийняти таку пропозицію – на заваді стояла Конституція Сполучених Штатів.

•2•

Брюссельський договір

Рік по тому – 12 березня 1947 року – американський лідер виступив із власною концепцією протистояння СРСР. Вона отримала назву «доктрина Трумена» і не містила ані слова про можливість укладання військових союзів. Трумен зазначив: допомога США «повинна бути перш за все економічною та фінансовою, що призведе до економічної стабільності і у такий спосіб вплине на політичні процеси».

Простіше кажучи, США не збиралися вв’язуватися у жодну бійку на цій планеті. 

Проте 11 червня 1948 року американський Сенат несподівано проголосував за «резолюцію Ванденберга» – документ, яким була внесена правка до конституції США, яка знімала заборону укладати військові союзи з іноземними державами. Ізоляціонізму США було покладено край. Але що ж сталося між березнем 1947-го та червнем 1948-го?

Сталося те, що у Чехословаччині, котра єдина з країн Східної Європи іще не була сателітом СРСР, відбувся прокомуністичний заколот. Також у 1948 році радянські війська влаштували блокаду Західного Берліну.

Абетка НАТО. У ній буквам англійського алфавіту та цифрам присвоєно кодові слова

інфографіка: nato.int

Захід зрозумів: експансії СРСР слід нарешті протиставити потужну військову структуру. Так був підписаний Брюссельський договір – прообраз майбутнього НАТО. Пакт підписали Британія, Франція та країни Бенілюксу.

•3•

The Russians out

Уже наприкінці 1948 року «батьки-засновники» Брюссельського договору замислилися над тим, як розширити коло його підписантів та залучити до співпраці країни Півдня та Півночі Європи. 18 березня 1949 року вони представили проєкт договору про створення НАТО, а вже 4 квітня сам договір був підписаний у Вашингтоні.  

Посада генерального секретаря НАТО була створена не відразу. Її посів Гастінгс Лайонел Ісмей – він народився у 1887 році, зробив військову кар’єру і дослужився до звання підполковника. У травні 1940-го, після призначення Черчилля прем’єром, Ісмей став начальником його штабу та членом військового кабінету. А генсеком НАТО Ісмей був упродовж 1952-1957 років. 

Найвідомішою його фразою була така: «On the purpose of NATO: to keep the Americans in, the Russians out, and the Germans down», тобто «мета НАТО полягає в тому, щоб тримати американців всередині (Альянсу), росіян – назовні, а німців – під п’ятою».

Касабланка, 1943 рік. Стоять: Гастінгс Ісмей та віцеадмірал Маунтбеттен. Сидять: прем’єр Британії Вінстон Черчилль і президент США Франклін Рузвельт

фото з відкритих джерел

Це висловлювання Ісмея не дає спокою главі російського МЗС Лаврову. Нещодавно той навів цю цитату, побідкавшись, що Альянс знову дії методами холодної війни. 

•4• 

«Грабіжник хотів влаштуватися до поліції»

До речі, Ісмея уславила не лише фраза про те мету НАТО. Ще один його влучний вислів належить до часу, коли СРСР попросився до Альянсу. Москві, безумовно, не подобалося створення НАТО, тож у Кремлі не вигадали нічого кращого, аніж попроситися туди. Вочевидь, щоб діяти за принципом «не можеш розвалити – очоль». Це було у 1954-му, і прохання СРСР відхилили відразу ж, без жодних перемовин.

«Радянський запит на приєднання до НАТО схожий на те, як затятий грабіжник просить взяти його на службу до поліції», – прокоментував Ісмей.

Скрін головної сторінки офіційного сайту НАТО. У налаштуваннях є можливість обрати українську мову

джерело: nato.int

Цікаво, що майже через 70 років, виступаючи на Валдаї у жовтні 2023-го, Путін заявив, що це він подавав заявку на вступ до Альянсу та отримав відмову. Російський диктатор, очевидно, переплутав себе із Хрущовим.

•5•

Доктрина Ейзенхауера

Через кілька місяців після створення НАТО Радянський Союз випробував свою першу атомну бомбу. У СРСР її назвали відповідно до традицій неймінгу: якщо протигаз чомусь йменували «виробом №1», а презерватив «виробом №2», то атомна бомба неофіційно звалася «виріб 501». Американці ж назвали її «Joe-1», натякаючи, на ім'я Сталіна. Підірвали «Сталіна» 29 серпня 1949 року. 

Після випробувань бомби та початку Корейської війни, у яку втрутився СРСР, НАТО створило консолідовану командну структуру. Це був Верховний штаб об'єднаних збройних сил НАТО в Європі, який очолив американець Дуайт Ейзенхауер. Пізніше його було обрано президентом США. 

Ейзенхауер відомий передусім своєю доктриною, яку він виголосив у посланні Конгресу США 5 січня 1957 року. У ній Америка вустами свого лідера обіцяла економічну або військову допомогу будь-якій країні, якщо вона зазнає агресії з боку іншої держави.

На жаль, нинішні однопартійці Ейзенхауера (а він балотувався від Республіканської партії) забули про цю доктрину і не квапляться підтримати Україну у розв’язаній Росією війні.

•6•

Строк придатності Альянсу

Після повномасштабного вторгнення Росії країни-члени НАТО почали різко нарощувати свій військовий потенціал. А до того часу країни Європи більше зосереджувалися на економічному зростанні, відмовляючись від утримання великих традиційних армій. Такій позиції сприяло завершення Карибської кризи та потепління у відносинах з СРСР, розширення НАТО за рахунок нових членів, а також наявність ядерної зброї у деяких учасників Альянсу, і передусім – у США. 

Польське видання TVP провело аналіз військових ресурсів країн Європи станом на початок 2022 року і дійшло висновку, що вони недостатні. 

«У Великої Британії лише близько 150 танків та десяток далекобійних артилерійських установок. Франція має менш як 90 одиниць важкої артилерії – приблизно стільки, скільки Росія щомісяця втрачає в Україні. Данії не вистачає важкої артилерії, підводних човнів і систем протиповітряної оборони. Армія Німеччини має боєприпасів лише на два дні бойових дій. Нідерланди розформували свій останній танковий підрозділ у 2011 році. Сьогодні європейські країни за рівнем військової могутності поступаються таким країнам, як Росія, Китай та Індія», – констатує TVP.

Джордж Буш-старший, Рональд Рейган і Михайло Горбачов на березі Гудзонської затоки. «Перебудова» в СРСР змусила Захід сподіватися на те, що у подальшому можна буде обійтися без значимих військових блоків

фото з відкритих джерел

Власне, коли наприкінці 1980-х завершилася холодна війна, упали «залізна завіса» та Берлінський мур, постало питання, а чи потрібне НАТО Заходу взагалі? Розпад СРСР ще більше його актуалізував. Але розпочалися збройні конфлікти на теренах колишньої Югославії, і саме тоді, на початку 1990-х, НАТО довело свою необхідність.

•7•

Збройний дебют НАТО

Перші 45 років свого існування Альянс не брав участь у жодному військовому конфлікті. Так тривало до 1994-го, коли стався «дебют» НАТО на полі бою.

Нагадаємо, що на початку 1990-х у розпалі була війна на Балканах, де протистояння відбувалися здебільшого між сербами, які намагались зберегти колишню Югославію, та народами, які прагнули незалежності, – хорватами, боснійцями, словенцями та косовськими албанцями. 

28 лютого 1994 року американські винищувачі F-16 знищити три сербські літаки біля боснійського міста Баня-Лука після застосування так званого «подвійного ключа». «Подвійний ключ» означав згоду на проведення операції як від керівництва НАТО, так і від ООН. 

Не НАТО єдиним: українські миротворці у Боснії врятували від різанини тисячі людей. У той час як голландський корпус не зумів відстояти Сребреницю, українці з сил охорони UNPROFOR (на знімку) вивели цивільне населення з іншого боснійського анклаву – у місті Жепа. Ця історія залишається, на жаль, маловідомою

фото з відкритих джерел

Втручання НАТО у цей конфлікт мало позитивний ефект. Допомога Альянсу наблизила завершення війни та припинення етнічних чисток та інших військових злочинів, які коїли серби. Після цього сили НАТО стали діяти більш рішуче. На фюзеляжах їхніх літаків з’являлися умовні зірочки після виконання завдань у Боснії і Герцеговині, Косові, Північній Македонії, а також у Лівії, Афганістані, біля узбережжя Африканського Рогу тощо. 

•8•

Звідки гроші

Колишній президент США Дональд Трамп звинувачує країни НАТО у тому, що вони, на його думку, замало фінансують оборону. Трамп пропонує не поширювати на членів Альянсу дію статті п’ятої про колективний захист, якщо ті не виконують вимогу про виділення 2% свого ВВП на оборонні потреби.

Та чи відповідає це дійсності? 

Бюджет НАТО складає 3,3 млрд євро, з котрих 16% є внеском Америки. Стільки ж сплачує і Німеччина. А внески ж Британії та Франції становлять понад 10% від загальних внесків.

При цьому, однак, Німеччина дійсно не досягає порогу у 2% ВВП. У ряду країн ця цифра ще нижча: Італія витрачає 1,46%, Канада – 1,38%, Іспанія – 1,26%. Ближче за всіх до досягнення порогу у 2% від ВВП опинилися нові члени НАТО – Чорногорія та Північна Македонія з показником 1,87% ВВП. За ними йдуть Болгарія (1,84%), Албанія (1,76%), Нідерланди (1,70%). 

Фінляндія, яка у минулому році стала членом НАТО, закладає на оборону 2,3% від ВВП – це $6,48 млрд, а Швеція збільшує витрати на $2,36 млрд, до понад $10 млрд, щоб досягти натівського показника у 2% від ВВП.

Естонія придбала протикорабельну ракетну систему Blue Spear ізраїльсько-сингапурського виробництва. У 2024 році оборонний бюджет цієї країни, яка є членом НАТО, вперше буде вище за 3% від ВВП і становитиме $1,43 млрд

фото з відкритих джерел

Тобто рахувати можна відсотки від ВВП, які країни вкладають в оборону, а можна розглядати їхню частку у бюджеті Альянсу. Перша цифра не є тотожною другій. Крім того, слід брати до уваги і розмір країни та її «гаманця». Зрозуміло, що в Естонії та США зовсім різні оборонні бюджети.

•9•

Україна і НАТО. Через терни до…

Співпраця України та НАТО розпочалася на зорі Незалежності. У 1991 році наша держава вступила до Ради північноатлантичного співробітництва, а у 1994-му приєдналася до програми «Партнерство заради миру». 

У 1997 році була підписана Хартія про особливе партнерство, а відтак наближення до НАТО загальмувало аж до обрання президентом Віктора Ющенка. У 2008 році він був присутній на Бухарестському саміті НАТО, де Україні та Грузії було відмовлено в отриманні плану дій щодо членства у НАТО.

«На мій стіл поклали проєкт резолюції, який пропонується. За алфавітом розсадка за столом – Україна і США поряд. Я Бушу показую: Джордже, оце для такої редакції нам треба було їхати в Бухарест?» – розповідає Ющенко. У відповідь Буш показав на Меркель, яка сиділа у протилежному секторі, і на тодішнього президента Франції Ніколя Саркозі. Саме вони, на переконання Ющенка, заблокували отримання Україною ПДЧ. Причина традиційна: страх підштовхнути Росію до агресії. 

Нині ж, коли агресія вже відбулася, а страхи минули, Україна отримала статус партнера НАТО з розширеними можливостями. А щодо ПДЧ, за який боровся Ющенко, то на Вільнюському саміті 2023 року Україні надали гарантію набуття повноправного членства в Альянсі після завершення війни без етапу ПДЧ. 

•10•

Невдовзі до НАТО можуть вступити традиційно нейтральні країни

Так само – без ПДЧ – до складу НАТО були прийняті Фінляндія та Швеція, котрі стали відповідно 31 та 32 учасником Альянсу. Ці традиційно нейтральні країни переглянули ставлення до НАТО після повномасштабного вторгнення Росії. 

Існує ймовірність того, що аналогічним чином можуть вчинити і нейтральні до сьогодні Молдова, а також Швейцарія, Австрія та Ірландія. У кожній з цих країн є свої резони прагнути до НАТО. Наприклад, далекій від російсько-української війни Ірландії не сподобалося те, що РФ збиралася провести морські маневри неподалік її берегів.

До НАТО прагнуть і фігуранти балканських воєн – Косово, Боснія і Герцеговина та навіть Сербія. Попри відносно недавні бомбардування НАТО її території, Сербія стала учасницею програми «Партнерство заради миру» і вже понад 10 років виконує щорічний Індивідуальний партнерський план дій. 

До складу НАТО теоретично можуть увійти і Кіпр та Мальта. Участь Кіпру в Альянсі вітається, адже це зміцнило б безпеку у східному Середземномор’ї. А щодо Мальти, де більшість населення виступала проти вступу до НАТО, з початком війни в Україні кількість тих, хто переглянув свої позиції, тільки зростає. 

Прапор НАТО – полотнище синього кольору, у центрі якого зображена біла роза вітрів з лініями, які розходяться у напрямку чотирьох сторін світу. Синій колір символізує Атлантичний океан, а коло – єдність держав-членів НАТО

фото з відкритих джерел

Одним словом, коли Росія вимагала від НАТО зупинити розширення, вона навіть не могла уявити, з яким «від’ємним результатом» буде виконана ця вимога. Але обмануті сподівання Москви є проблемою, яку вона створила власноруч.

Наталія Лебідь, для «Главкома»