Дослідження: майже 2 млн українців стали жертвами домашнього насильства

Дослідження: майже 2 млн українців стали жертвами домашнього насильства
Українці переважно вважають, що домашнє насильство проявляється насамперед у фізичних або психологічних проявах
Фото з відкритих джерел

Половина з тих громадян, які стверджують, що стали жертвою домашнього насильства, не зверталися до поліції.

Майже 2 млн українців стверджують, що стали жертвами жорсткого поводження у побуті. Про це свідчать результати соціологічного дослідження Українського інституту майбутнього (УІМ), проведеного спільно з New Image Marketing Group, на тему «Домашнє насильство в Україні: досвід та настрої громадян».

Так, три чверті опитаних громадян стверджують, що добре розуміють, що означає термін «домашнє насильство». Ще 17% хоча б щось чули про нього і лише 7% не знають, що означає цей термін.

«Серед помітних особливостей можна зазначити, що жінки частіше за чоловіків заявляють про добре розуміння цього терміну – 80% проти 72%, а також те, що частка добре обізнаних з цим терміном є трохи вищою за середні показники по країні саме на Донбасі – 81%», – зазначають автори дослідження.

Громадяни переважно вважають, що домашнє насильство виявляється насамперед у фізичних або психологічних проявах і дещо менше у різного роду заборонах чи примусах.

Двома основними проявами, яку згадує абсолютна більшість респондентів, є побиття (завдання тілесних ушкоджень) та погрози (психологічний тиск) – відповідно 79% та 70% називають саме їх.

Сюди ж належать і відповіді щодо вчинення таких дій і щодо неповнолітніх дітей: 66% називають домашнім насильством словесні образи, приниження неповнолітньої дитини, її побиття – 65%, ще стільки ж психологічний тиск щодо неї та майже стільки ж – стусани, ляпаси, штовханину, щипання.

Натомість такі прояви домашнього насильства, як-то заборона навчатися, примушування до праці або заборона працювати, називають вдвічі-тричі менше опитаних.

На думку експертів, деякі розбіжності можна виділити щодо відповідей у регіонах.

Так, на Заході явно рідше ніж в решті регіонів називали такі прояви домашнього насильства, як словесні образи, приниження та примушування до інтимних стосунків – відповідно 44% та 45%. Також у західних областях порівняно рідше називали словесні образи, приниження щодо неповнолітніх дітей проявом домашнього насильства – 53% проти понад 75% у інших регіонах.

Близько половини (48%) респондентів із числа тих, хто розповів про відомі їм випадки домашнього насильства, стверджують, що за фактом цього насильства ніхто до поліції не звертався.

Натомість 36% відповіли, що за цим фактом було викликано поліцію, 14% розповіли про звернення до дільничного з проханням провести бесіду з кривдником і 11% знають про подання заяви до поліції.

Жінки частіше відповідали, що їм відомі випадки виклику поліції за фактом домашнього насильства – 41% до 27% таких відповідей серед чоловіків. Своєю чергою чоловіки частіше стверджували, що за фактом домашнього насильства жодних звернень не було – 53% до 45% серед жінок.

Третина (34%) з тих респондентів, які заявляють про відомі їм звернення до поліції за фактом домашнього насильства, стверджують, що поліцейські хоча і відібрали заяву, але ніяких подальших дій не відбулося і насильство тривало і ще 19% розповіли, що поліцейські склали протокол, але кривдника не було притягнуто до відповідальності.

У той же час, 22% стверджують, що поліцейські провели бесіду і насильство припинилося, а 16%, що поліцейські склали протокол та кривдника було притягнуто до відповідальності.

Жінки частіше вказували у своїх відповідях, що хоча поліцейські і забрали заяву, але жодних подальших дій не відбулося і насильство тривало – 37% до 26% чоловіків.

Натомість чоловіки частіше згадували про позитивне розв'язання ситуації, коли поліцейські склали протокол та кривдника було притягнуто до відповідальності – 21% до 13%.

«Наголосимо, що основними причинами відсутності звернення до поліції за фактом домашнього насильства респонденти, яким відомі про такі випадки, називали зневіру, що це щось змінить (43%), небажання виносити сімейні проблеми на люди (34%) та страх, що це спричинить ще більше насильство (28%)», – йдеться у дослідженні.

При цьому жінки майже вдвічі частіше за чоловіків називали страх викликати ще більше насильство та страх завдати психологічну травму дітям як причину не звертання до поліції за відомими їм фактами домашнього насильства: відповідно 34% та 22% до 18% та 11% серед чоловіків.

Нагадаємо, 1 липня Верховна Рада посилила відповідальність за вчинення домашнього насильства та насильства за статевою ознакою.

До слова, протягом чотирьох місяців цього року в Києві зафіксовано 7 459 звернень стосовно домашнього насильства.

Також місто Київ розпочало створення нового притулку для жінок, які постраждали від домашнього насильства.

На території державної резиденції «Конча-Заспа» планують влаштувати пілотний Центр дитячого правосуддя щодо розслідування справ про сексуальне насильство над дітьми.

У грудні 2020 року притулок для жінок, що стали жертвами домашнього насильства, почав працювати у Білій Церкві.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: