Рада розблокувала роботу НАЗК

Верховна Рада схвалила за основу і в цілому законопроект для розблокування роботи Національного агентства з питань запобігання корупції.

За законопроект №4470, який вносить зміни до закону «Про запобігання корупції» проголосували 300 нардепів. Робота НАЗК була заблокована після скандального рішення Конституційного суду України.

.#Рада9 прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції» https://t.co/yAJSppYS3j pic.twitter.com/FyRPtWYffm

— Верховна Рада України (@verkhovna_rada) December 15, 2020

Відтепер НАЗК знову має право контролювати та перевіряти декларації посадовців і суддів, здійснювати контроль за оприлюдненням таких декларацій.

Також НАЗК отримує автоматизований доступ до довідкових систем, реєстрів, банків даних, зокрема таких, що містять інформацію з обмеженим доступом та адміністратором яких є держоргани, та користуватися державними засобами зв'язку.

Також уповноважені особи НАЗК отримують право безперешкодно входити до приміщень державних органів за службовим посвідченням та мати доступ до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки; Вимагати необхідні документи та іншу інформацію, зокрема з обмеженим доступом, у зв’язку з реалізацією своїх повноважень; Відповідно до розподілу обов’язків складати протоколи про адміністративні правопорушення; Отримувати письмові пояснення від посадових осіб та службових осіб державних органів, незалежно від форми власності.

4 грудня Рада відновила відповідальність за брехню у деклараціях. Підтриманий нардепами законопроєкт передбачає штраф чи обмеження волі за брехню в е-деклараціях.

Зокрема, він пропонує внести зміни до ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які уточнюють суб'єктів цього правопорушення.

Якщо розбіжність відомостей в декларації чиновника і достовірних даних становить від 500 до 4000 прожиткових мінімумів (від 1 млн грн до 8,8 млн грн), або чиновник навмисне не подав декларацію, йому буде загрожувати:

• штраф від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів (від 42 500 грн до 51 000 грн); 
• громадські роботи від 150 до 240 годин з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 

Якщо така розбіжність складе більше 4000 прожиткових мінімумів, чиновнику загрожує:

• штраф від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів (від 51 000 грн до 85 000 грн); 
• громадські роботи від 150 до 240 годин; 
• обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Законопроект встановлює, що подібні правопорушення має розслідувати НАБУ, а виносити рішення відносно них - Вищий антикорупційний суд.

НАЗК виступило з критикою законопроекту, адже він не передбачає позбавлення волі, а тільки її обмеження.

«Максимальне покарання - перебування корупціонера у виправному центрі, де він зможе вільно користуватися способами зв'язку (телефоном, інтернетом) і залишати центр по вирішенню їх керівництва», – зазначили в НАЗК.

28 жовтня Конституційний суд де-факто скасував е-декларування, після чого НАЗК оголосило про закриття реєстру електронних декларацій. Рішення КС спровокувало конституційну кризу, через скасування е-декларування Євросоюз допустив призупинення безвізу з Україною.

3 листопада ВАКС закрив першу справу проти колишнього голови Запорізької ОДА Костянтина Бриля. Також ВАКС закрив справи проти мера Одеси Геннадія Труханова.

2 грудня НАБУ повідомило закриття справи проти голови МВС Арсена Авакова, яка була порушена через ймовірну брехню в е-декларації.