Росія висунула Заходу нові вимоги щодо безпеки: що хоче Путін

Росія висунула Заходу нові вимоги щодо безпеки: що хоче Путін
Володимир Путін під час зустрічі з американськими представниками Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером у Москві
фото: Getty Images

Москва вимагає вивести війська НАТО з країн Східної Європи, припинити постачання зброї Україні та обмежити ядерний захист європейських союзників

РФ підготувала новий перелік вимог до США та європейських країн щодо майбутньої системи безпеки на континенті. Серед них – виведення військ НАТО з держав, які приєдналися до Альянсу після 1997 року, припинення західної військової допомоги Україні та обмеження ядерних гарантій Франції і Великої Британії для інших європейських країн. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на The New York Times, журналісти якого ознайомилися з неофіційним документом російських чиновників.

За даними американського видання, документ датований 10 листопада. У ньому викладено бачення Москви щодо повоєнних відносин Росії із Заходом.

Нові пропозиції виявилися жорсткішими за вимоги, які Кремль висував наприкінці 2021 року. Тоді Москва оприлюднила проєкти угод зі США та НАТО, вимагаючи зупинити розширення Альянсу й повернути його військову присутність у Європі до конфігурації 1997 року.

Співрозмовники NYT, які брали участь у переговорах, розповіли, що російська сторона представила новий перелік як початкову позицію. За їхніми словами, Володимир Путін може продемонструвати гнучкість під час подальших обговорень. Водночас це не свідчить про відмову Москви від принципових претензій.

Яких поступок Росія вимагає від Заходу

У документі, з яким ознайомилися журналісти The New York Times, викладено п'ять основних напрямків російських вимог:

  • Припинення розширення НАТО. Країни Альянсу мають відмовитися від прийняття нових членів, а також припинити військову діяльність в Україні, Східній Європі, на Південному Кавказі та в Центральній Азії.
  • Виведення військ НАТО. Москва вимагає закрити військові бази та вивести війська з держав, які вступили до Альянсу після 1997 року. Серед них – Польща та країни Балтії.
  • Припинення військової допомоги Україні. Західні держави мають зупинити постачання Києву озброєння та військового обладнання.
  • Обмеження оборонної інтеграції України з ЄС. Росія допускає вступ України до Європейського союзу лише за умови, що Київ не братиме участі у спільній оборонній політиці об'єднання.
  • Обмеження ядерного захисту Європи. Франція та Велика Британія мають відмовитися від намірів використовувати власну ядерну зброю для захисту інших європейських держав.

Останній пункт стосується одного з ключових елементів європейського стримування. Франція та Велика Британія мають власні ядерні арсенали, які відіграють важливу роль у системі оборони континенту. Кремль прагне обмежити можливість Парижа та Лондона поширювати ядерні гарантії на союзників.

Важливо, що йдеться про неофіційний документ, а не підписану угоду чи оприлюднений міжнародний договір. Російська влада наразі не представила цей перелік як остаточно погоджений пакет умов.

Москва повертається до ультиматумів 2021 року

Російські претензії до НАТО не є новими. У грудні 2021 року міністерство закордонних справ РФ оприлюднило два проєкти угод – зі США та державами Альянсу. Москва вимагала юридично закріпити відмову від подальшого розширення НАТО, зокрема за рахунок України.

Окремі положення передбачали обмеження розміщення військ та озброєння на територіях країн, які приєдналися до Альянсу після 27 травня 1997 року. Також Росія вимагала від НАТО припинити військову діяльність в Україні, Східній Європі, на Південному Кавказі та в Центральній Азії.

Фактично ці пропозиції передбачали перегляд системи безпеки, яка сформувалася в Європі після завершення холодної війни. Їхнє виконання обмежило б право держав самостійно обирати військово-політичні союзи та визначати власну оборонну політику.

Нині Москва розширює попередній перелік претензій. Зокрема, вимагає припинити західну військову допомогу Україні та обмежити оборонну співпрацю Києва з Європейським союзом.

Раніше аналітики Інституту вивчення війни (ISW) звернули увагу, що Кремль намагається перетворити переговори про завершення війни на обговорення всієї системи європейської безпеки.

Що пропонують США та як реагує Європа

Питання майбутньої системи безпеки стало одним із центральних під час тристоронніх переговорів України, США та Росії, які відбулися 10–11 листопада в Абу-Дабі.

За інформацією Axios, представники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер запропонували Москві підготувати проєкт нової угоди про безпеку з європейськими країнами. Російська сторона мала викласти свої пропозиції, а також кроки, на які готова піти для зниження напруженості у відносинах із Заходом.

Після переговорів у Москві 12 листопада американські представники заявили про намір залучити європейців до наступного раунду консультацій. Однак Кремль не підтвердив остаточного погодження розширеного формату. Речник російського президента Дмитро Пєсков зазначив, що рішення щодо участі європейських представників ще не ухвалене.

У Європі побоюються, що Москва намагається відвернути увагу від припинення війни та домогтися перегляду безпекового порядку на власних умовах.

Верховна представниця Європейського союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас закликала спочатку домогтися припинення вогню, а вже потім переходити до ширших обговорень.

«Якщо ми почнемо говорити про те, чого Росія вимагає щодо архітектури безпеки, то потрапимо в пастку, яку вона нам готує», – заявила Каллас під час зустрічі в Дубліні 13 листопада.

Вона наголосила, що Європа вже має систему безпекових домовленостей, серед яких Гельсінський заключний акт, Паризька хартія та Будапештський меморандум. За словами Каллас, Москва раніше погоджувалася з цими принципами, але згодом сама їх порушила.

Європейська сторона також наполягає, що жодні домовленості про майбутню безпеку континенту не можуть ухвалюватися без участі самих європейських держав та України.

До слова, під час переговорів в Абу-Дабі російська делегація знову порушила питання гарантій безпеки, які Москва висувала ще до повномасштабного вторгнення. Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив, що без формування нової системи безпеки домовленості неможливі.

Читайте також:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів