Закон про освіту обговорять профільні міністри України та Польщі

Посол Польщі в Україні Ян Пєкло анонсував зустріч на рівні міністрів освіти України і Польщі для обговорення положень нового українського закону про освіту.

«Така зустріч планується. Ми вважаємо за потрібне проведення таких консультацій на рівні міністра освіти України Гриневич та міністра освіти Польщі», – сказав Пєкло в коментарі «Інтерфаксу-Україна» в неділю.

Відповідаючи на запитання журналістів про ставлення польської сторони до мовної статті українського закону про освіту, посол уточнив, що Польща поділяє позицію України про необхідність вивчення української мови, але вважає потрібним забезпечення можливості вивчення рідної мови національними меншинами.

Він також наголосив на необхідності проведення двостороннього діалогу з цього питання. «Нам просто потрібно поговорити між собою і роз'яснити деякі моменти», – додав Пєкло.

Нагадаємо, 28 вересня глава МЗС України Павло Клімкін направив 7-му статтю закону про освіту на розгляд Венеціанської комісії. Висновки комісії стосовно закону будуть готові до грудня.

Міністерство закордонних справ України із здивуванням сприйняло заяву глави МЗС Угорщини Петера Сійярто стосовно перегляду Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Сійярто заявив, що Угорщина не підриватиме єдність Євросоюзу у питанні антиросійських санкцій через положення закону про освіту в Україні. Проте він зауважив, що Угорщина блокуватиме всі кроки зі зближення України та ЄС в рамках програми «Східне партнерство» та будь-які ініціативи, що сприяють євроінтеграції України.

9 жовтня Клімкін у Twitter запропонував Сіятро разом відвідати Закарпаття та обговорити мовні положення закону про освіту. Проте Сійярто відмовився зустрічатися з міністром закордонних справ України.

Водночас віце-прем'єр України з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що Угорщина не буде ініціювати перегляд асоціацію України з Євросоюзом і поки не планує приймати будь-яких рішень щодо цього питання.

Міністр освіти України Лілія Гриневич заявила, що не вважає заяви Угорщини цивілізованим діалогом.

Читайте також матеріал «Главкома»: Як Україну розпинали за мову. Резолюція ПАРЄ та її наслідки