Як українці вітали незалежність у 1991 році. Фото, які повинен побачити кожен

Біля Верховної Ради УРСР, яка ухвалювала Акт проголошення незалежності України у суботу, 24 серпня 1991 року, вирував велелюдний мітинг. Люди вийшли на підтримку незалежності країни.

Це позачергове засідання парламенту відбулося за лічені дні після придушення путчу, який організував Державний комітет із надзвичайного стану.

Під стінами Ради зібралося, за спогадами очевидця, 30-50 тисяч людей, які не розходилися звідти аж до вечора. Засідання вирішили транслювати на вулицю. Проголошення незалежності України під стінами парламенту зустріли дуже емоційно.

Частина депутатів від опозиції на якийсь час вийшла на мітинг перед будівлею парламенту, де збуджений натовп буквально на руки підхопив «народних героїв», а Рада почала приймати перші рішення незалежної української держави.

До парламентської зали вирішили внести синьо-жовтий прапор, з яким українці стояли на барикадах біля російського Білого дому. Над куполом Верховної Ради прапор підняли аж 4 вересня.

Після проголошення незалежності український парламент ухвалив постанову про тимчасове припинення діяльності КПУ «у зв'язку з наявністю матеріалів, що свідчать про участь органів Компартії України в державному перевороті», а також для проведення розслідування та «стабілізації суспільно-політичної ситуації».

Невдовзі за рішенням київської влади з центральної площі столиці демонтували гранітний монумент на честь Великої жовтневої революції.

На цій же площі напередодні проголошення Незалежності – 21 серпня, відбувся багатолюдний мітинг на підтримку демократичних сил Росії.

І вже 1 грудня 1991 року на території колишньої УРСР відбувся референдум щодо проголошення незалежності України. На питання «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» ствердно відповіли 28 млн 804 тисяч українців або 90,32% з тих, хто взяв участь у голосуванні.

Нагадаємо, «Червона рута», «Черемшина», «Гуцулка Ксеня» та багато інших українських пісень зажили світової слави. Золотий фонд української естради, в якому безсмертні твори Володимира Івасюка, Юрія Рибчинського, Ігоря Поклада, Миколи Мозгового, Ігоря Білозіра після здобуття Незалежності поповнювали нові покоління митців.