Політичні підсумки 2017 року та прогноз на 2018
Важливим здобутком України у 2017 можна вважати підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, впровадження безвізового режиму та посилення взаємодії з зовнішніми партнерами. У 2018 році для України стане важливим питанням реінтеграція Донбасу. Ситуація на Сході країни залишатиметься нестабільною до наступних президентських виборів у Росії. Також немає жодних підстав для внутрішньої політичної кризи та дострокових виборів на території України. Про це розповіли Світлана Конончук, політологиня, виконавчий директор Українського незалежного центру політичних досліджень, та Олексій Полтораков, радник Дирекції Національного інституту стратегічних досліджень, політолог під час прес-конференції у прес-центрі «Главкома».
«Найголовніше досягнення – це вступ у дію Угоди про Асоціацію України з ЄС. Вона передбачає поглиблені взаємини у сфері торгівлі. Також вона відкриває перед країною юридичні можливості, тобто здійснювати більш тісну кооперацію з ЄС», - говорить Світлана Конончук.
Також політологиня зазначає, що в наслідок нового формату стосунків між Великою Британією https://glavcom.ua/news/britaniya-i-jes-porozumilisya-shchodo-brexit-457607.htmlта Європейським Союзом, Україна має усі шанси розпочати співпрацю з ЄС.
«Мене потішило висловлювання міністра закордонних справ Німеччини Зігмара Габрієля про те, що у контексті пошуку нового формату відносин Великої Британії з ЄС, який має бути в наслідок Brexit, Європейський Союз політично буде шукати формулу аналогічної співпраці з Туреччиною та Україною», - розповідає виконавчий директор Українського незалежного центру політичних досліджень.
Олексій Полтораков зазначає, що Україна відійшла від статусу позаблоковості та остаточно обрала західний напрямок. У зв’язку з чим й отримала спрощення візового режиму.
«Ми відійшли від політики позаблоковості, політики коливання між Сходом та Заходом, політики лояльності. Україна обрала західний вектор. Тому нам було запропоновано спрощення візового режиму. Слід розуміти, що це аванс, який ми отримали через успіхи внутрішньої політики», - говорить політолог.
Однак радник Дирекції Національного інституту стратегічних досліджень зазначає, що попри успіхи на шляху до Європейської інтеграції, Україна продемонструвала недопрацювання у роботі з зовнішніми партнерами.
Головним питанням на 2018 рік залишатиметься реінтеграція Донбасу.
«На порядку денному залишається питання тієї чи іншої форми реінтеграції Донбасу. За якою формулою ми будемо розвивати відносини з неконтрольованими територіями. Жорстким силовим балканським, нейтральним придністровським та нагірно-карабаським чи німецьким. Наразі наша політична еліта не достатньо прислуховується до стратегічного товариства. Зараз вони між собою не можуть визначитися за яким сценарієм усе відбуватиметься», - зазначає Полтораков.
За його словами, ситуація на Сході України залишатиметься нестабільною до президентських виборів у Російській Федерації.
«Непевною є ситуація на сході України. Вона буде перебувати в режимі стабільної нестабільності до виборів президента РФ. Поки що серйозних зрушень на цьому фланзі не буде», - говорить політолог.
Також він зазначає, що вірогідність дострокових виборів президента України дуже низька.
«Навіщо ключовим політичним силам заганяти себе у кут з непередбачуваними наслідками, коли вже є порядок денний на наступні парламентські вибори. Коли відпрацьовуються технології, починаючи від майдану, закінчуючи технологіями на окремих виборчих дільницях. Також немає потенціалу продавити тему дострокових парламентських виборів через Майдан», - говорить Полтораков.
За словами радника Дирекції Національного інституту стратегічних досліджень немає жодних підстав для політичної кризи в середині України.
«Також немає внутрішніх підстав для політичної кризи. Поки що відносини президента та уряду достатньо збалансовані. Вони виступають тандемом, - говорить Полтораков.
Світлана Конончук розповідає, що зовнішні виклики Україна має очікувати безпосередньо від територіально зацікавленої Росії.
«Зовнішній виклик ми маємо шукати у тому середовищі, щодо якого ми можемо поставити класичне запитання: «Кому вигідно?» Хто має територіальні претензії до України, претензії до стратегічного курсу України, хто хоче щоб Україна залишалася в зоні впливу. Ось з цього боку ми і повинні очікувати найбільших викликів. Поки Росія на політичному рівні не відмовиться від своє імперської ролі, то ця загроза буде постійно зберігатися», - підсумувала виконавчий директор Українського незалежного центру політичних досліджень.
Також пропонуємо переглянути запис прес-конференції
«Яскравий приклад – це недоопрацьований у роботі з зовнішньою аудиторією закон «Про Освіту» http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19. Зокрема його стаття 10 про мову, якою має відбуватися навчальний процес. Зрозуміло, що в Україні навчання має відбуватися державною мовою. Але зовнішнє експертне коло ми не достатньо підготували і мали допрацьовувати заднім числом та долучати Венеціанську комісію», - говорить Полтораков
Коментарі — 0