Чому розтиражовані рекомендації дослідників американської Rand Corporation хибні
У кінці 2023 року аналітики Rand Corporation Семюель Чарап та Міранда Прібе спрогнозували можливі наслідки україно-російської війни. У досить ґрунтовному (150 сторінок) дослідженні представлено чотири варіанти завершення гарячої фази російської агресії проти України та повоєнного стану глобальної політики. І висновок: для США найбільш сприятливим варіантом є стратегія так званого «Холодного миру», що базується на менш жорсткій військовій протидії Росії, зі збереженням традиційного дипломатичного діалогу у пошуках компромісів.
Цей варіант не передбачає заходів щодо посилення стратегічної переваги Заходу та відсутності додаткових сил США у Східній Європі. А Україні, яка одна веде війну з оскаженілим агресором, американські аналітики пропонують план, який швидше перегукується з путінськими вимогами, а не з обіцянками Заходу «бути з Україною стільки, скільки потрібно». А саме – замість членства у НАТО – нейтральний статус України, замість зброї перемоги – лише надання допомоги для зміцнення обороноздатності та стійкості. А вершиною цинізму такої стратегії вважаю пропозицію послабити і так мало ефективні санкції проти РФ.
З іншого боку, є другий варіант з пропозицією більш жорсткого підходу Заходу до російської агресії або ж так звана «Холодна війна 2.0», яка може забезпечити стратегічну перевагу Заходу та більшу військову присутність НАТО у Європі. Цей варіант також передбачає суттєве збільшення військової допомоги Україні, що уможливлює наступальні операції та інтеграцію ЗСУ в НАТО, з подальшим набуттям членства в Альянсі. А ще – збереження західних санкцій для примусу «агресора до миру». Очевидно, що така стратегія є найоптимальнішою для забезпечення перемоги України у війні з російським агресором.
Але аналітики Rand Corporation її відхилили і пропонують варіант «умиротворення агресора» тобто Холодний мир, який на їхню думку, найбільше знижує ядерну загрозу світу.
На думку автора, це досить дивні висновки, що не відповідають історичним фактам. І ось чому. Відомо, що Холодна війна – це глобальна геополітична, економічна та ідеологічна конфронтація між СРСР і його союзниками та США і демократичними країнами Заходу, що розпочалась після завершення Другої світової війни. Автором цієї політичної стратегії є Вінстон Черчілль. Саме завдячуючи Холодній війні був створений Північно-Атлантичний альянс (НАТО), що відігравав ключову місію у стримуванні та протидії войовничій радянській диктатурі, в тому числі і у гонці ядерних озброєнь. Саме Холодна війна примусила Радянський Союз до суттєвого обмеження своїх ядерних амбіцій, про що свідчить низка договорів підписаних США та СРСР у цей період.
Так 5 серпня 1963 року було узгоджено перший такий «Договір про заборону випробовувань ядерної зброї в атмосфері космічному просторі й під водою».
8 грудня 1987 року радянський керманич Михайло Горбачов та президент США Рональд Рейган підписали «Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності», що передбачав зобов’язання не виробляти, не випробовувати та не розгортати балістичні і крилаті ракети наземного базування середньої (1000-5500 км) і малої (500-1000 км) дальності.
31 липня 1991 року, менш аніж за місяць до проголошення незалежності республіками СРСР у Москві у ході зустрічі президентів СРСР та США Горбачова та Буша був підписаний «Договір про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь СРСР та США СНО-1». Мета договору – зниження ядерної загрози світу шляхом скорочення близько 30% своїх стратегічних ядерних сил.
Наведені приклади переконливо свідчать, що саме у період Холодної війни було суттєво зменшено ядерне протистояння між демократією та диктатурою. Врешті-решт, саме Холодна війна і призвела до розпаду самої «імперії зла» – СРСР, який не витримав конкуренції із Заходом.
У результаті було суттєво зменшено загрозу ядерного апокаліпсиса, про що свідчив і Годинник судного дня. Саме у 1991 році земна цивілізація була найдалі від кінця світу. Тоді стрілки годинника відвели назад на 17 хв до опівночі. Нагадаю, що зараз їх зупинили за 90 секунд до апокаліпсиса.
Годинник Судного дня (Doomsday Clock) – проєкт журналу університету Чикаго, розпочатий в 1947 році творцями першої американської атомної бомби. Годинник має попереджати світ про загрозу його знищення руками людини. Коли проєкт тільки розпочинався, головною загрозою з огляду на протистояння між СРСР та США вважалася ядерна зброя.
Найдалі від кінця світу планета була у 1991 році незадовго до розпаду СРСР, коли Вашингтон і Москва підписали Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (відомий як СНО-1). Це була перша угода між наддержавами, за якою вони зобов'язалися скорочувати свої ядерні арсенали. Тоді стрілки відвели назад на 17 хвилин до півночі.
У 2024 році завмерли на позначці 90 секунд до півночі через війну в Україні та інші глобальні виклики.
У цьому зв’язку постає запитання – чому стратегія «Холодна війна 2.0» у трактуванні Rand Corporation посилює ядерні загрози світу, якщо історичні факти свідчать протилежне?
І не лише це. Як відомо, після розпаду СРСР Захід рішуче змінив жорстке протистояння радянській диктатурі на політику розрядки напруги. Але саме у цей період мирної співпраці двох політичних систем, демократії і автократії, та активного використання дипломатії для пошуку глобальних компромісів і народжувалися нові загрози світу.
Нагадуємо, що після розпаду СРСР так званій демократичній Росії незаконно передали його місце у ключових безпекових міжнародних організаціях, покликаних підтримувати мир та зменшувати ядерні загрози – Радбез ООН, МАГАТЕ, ОБСЄ. Проте всі спроби використати ці міжнародні структури для зупинки російської агресії проти незалежних держав зазнали краху. Усі без винятку безпекові організації виявили повну безпорадність у дипломатичному пошуку міжнародних компромісів.
Ба більше, наприклад, МАГАТЕ, що створювалось для протидії розповсюдженню ядерної зброї та зменшенню глобальних загроз, на початку війни геть спокійно зреагувало на захоплення окупантами українських АЕС, запевняючи світ, що радіаційний стан на цих об’єктах не підвищився. Але міжнародне ядерне законодавство зобов’язує МАГАТЕ у таких випадках негайно ухвалювати резолюції щодо засудження ядерного тероризму (у даному разі до РФ) та запроваджувати міжнародні санкції до агресора. Така дипломатична недієздатність в умовах нових безпекових загроз, які генерує російська диктатура, свідчить лише про те, що компроміс з агресором, а не його примус до миру завершується глобальними катастрофами. Так було перед Другою світовою війною, теж саме відбувається і сьогодні.
Отже, і ці висновки американських аналітиків, що дипломатія з російською диктатурою може зменшити ядерне протистояння та покращити стабільність світу після україно-російської війни, суперечать досвіду.
У цьому контексті слід також нагадати, що в умовах потепління стосунків Заходу з РФ майже всі угоди США з СРСР підписані за часів Холодної війни щодо зменшення ядерних загроз світу Кремль скасував.
Так 1 лютого 2019 року президент США Дональд Трамп оголосив про вихід з Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності через порушення РФ його умов (замість знищення цих ракет Росія розробила нові, досконаліші «Іскандери», якими сьогодні обстрілює мирні міста України).
Договори про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО) також не виконуються. Зокрема Договір СНО-2, який був підписаний 3 січня 1993 року у Москві президентами США та РФ, так і не набув чинності. З іншого боку, Договір СНО-3 щодо подальшого скорочення ядерних арсеналів, який вступив у силу 5 лютого 2011 року, вже у 2023 році кремлівський диктатор взяв і скасував.
Врешті-решт, і сам базовий Договір про всеосяжну заборону ядерних випробовувань, що був схвалений спеціальною резолюцією Генасамблеї ООН у 1996 році нещодавно (2 листопада 2023 року) РФ скасувала, відкликавши ратифікацію. Коментуючи цю подію, головний дипломат ЄС Жозеп Борель заявив, що це рішення «ставить під загрозу всю міжнародну архітектуру ядерного нерозповсюдження та контролю над озброєннями та несе загрози для світової стабільності». До слова, цей Договір ратифікували 178 країн світу.
Отже, наведені факти свідчать, що висновок американських аналітиків щодо більш безпечного, як вони вважають, варіанту повоєнного миру на основі стратегії не «Холодної війни» а «Холодного миру» не відповідає наведеним фактам і є хибним.
І не лише. Відомі американські високопосадовці Кондоліза Райз (держсекретар США 2005-2009) та Роберт М.Гейтс (директор ЦРУ 1991-1993 та міністр оборони у 2006-2011) у своєму зверненні зазначають, що «спосіб уникнути конфронтації з Росією у майбутньому полягає у допомозі Україні відбити окупанта вже зараз. Це урок історії, який має керувати нами, і він надає терміновості діям, які слід вжити поки не стало надто пізно».
Найкращим варіантом для забезпечення геополітичної стабільності після нашої перемоги у цій війні може бути лише політичний демонтаж РФ. Дуже переконливо це обґрунтувала ексміністерка закордонних справ Польщі, а нині депутатка Європарламенту Анна Фотига: «Як і у випадку з німецьким Третім Райхом, як екзистенційна загроза людству та міжнародному порядку Росія повинна зазнати кардинальних змін».
У підсумку можна стверджувати: пропонований Rand Corporation найоптимальніший варіант «Холодного миру» щодо завершення україно-російської війни та повоєнного миру суперечить історичній практиці і не відповідає реаліям сьогодення. Тому їхні хибні рекомендації фактично сприятимуть реалізації путінської стратегії знищення демократичного устрою світу. І якщо Захід консолідованими зусиллями не надасть Україні все необхідне для перемоги агресора, то повоєнне майбутнє може виглядати цілком відповідним до припущення, яке висловив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна газеті The Guardian «Якщо довіра до нині безсилої міжнародної системи не буде відновлена, світ може повернутись до «епохи імперій», у якій сила робить право».
Як не дивно, але аналітичне дослідження Rand Corporation повоєнної стратегії США щодо Росії рекомендує американським політикам саме такий план дій, який і веде до поразки демократії.
Читайте також:
- Хто і як має гарантувати мир і спокій на нашій землі?
- Ядерне роззброєння України. Чому колективний Захід не вивчив урок
- Російський ядерний секонд-хенд для України: вигідна угода чи диверсія?
- Ядерне божевілля Путіна та Американське ядерне товариство. Що їх єднає?
- Ядерне роззброєння України. Про що не говорить Білл Клінтон?
Коментарі — 0
