«Банк сам визначається: хоче він обслуговувати конкретного клієнта чи ні»
Наприкінці минулого літа до столичного суду надійшов несподіваний позов. Заступник голови правління компанії «Нафтогаз Україна» часів Януковича Олександр Кацуба, раніше засуджений за корупцію, позивався до Першого українського міжнародного банку (ПУМБ). Як виявилося, фінансова установа відмовила Кацубі у підтримці ділових відносин та проведенні фінансових операцій і односторонньо розірвала з ним укладені договори. Простими словами: банк відмовився мати справу з цим клієнтом. І от Кацуба через суд тепер добивається скасування рішення ПУМБу.
Підвищена увага з боку держави та її інституцій до фінансових операцій громадян є логічною в умовах повномасштабної війни з Росією. Також не варто забувати, що нікуди не зникли корупційні виклики, пов’язані з розкраданням бюджетних коштів. До речі, нещодавнє соціологічне дослідження підтвердило: 63% українців винесли корупцію на перше місце серед проблем, які їх найбільше непокоїть під час війни.
Гроші під наглядом
Українські банки вже тривалий час стежать за рухом коштів своїх клієнтів. Насамперед це вимога закону про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Кожен банк має відповідну службу, яка відстежує фінансові операції клієнтів, у тому числі за поповненням карткових рахунків. Якщо обороти за картками дуже великі, наприклад, перевищують 400 тис. грн на місяць (цю «стелю» прописано у законі про запобігання та протидію легалізації доходів), вас можуть попросити надати документи, що підтверджують походження коштів на ваших рахунках.
Варто наголосити: з 1 серпня 2023 року навіть мінімальні перекази, які менші за 5 тис. грн, підлягають ідентифікації особи. Це означає, що перед тим, як здійснити будь-який грошовий переказ, необхідно підтвердити свою особу. Якщо операція відбуватиметься через термінал самообслуговування, платник має ввести свій номер телефона на екрані, отримати на номер одноразовий пароль, ввести на екрані цей пароль та отримати квитанцію.
Крім цього, банківські служби фінансового моніторингу відслідковують надходження грошових переказів з-за кордону, а також діяльність тих осіб, котрі мають справу із різними криптовалютними біржами. Банки почали активно блокувати картки таких клієнтів, а часто просто відмовляти їм в обслуговуванні.
«Тривожний дзвіночок» Кацуби
У коментарі «Главкому» адвокат Кацуби і голова профспілки «Українська незалежна фундація правників» Ростислав Кравець зауважив: його клієнт багато років користувався картковим рахунком у Першому українському міжнародному банку. Однак цього року банк односторонньо відмовився від проведення фінансових операцій. Як зауважив юрист, подібна практика з боку банківських установ з’явилася за часів керівництва Національним банком Валерією Гонтаревою. До цього банки не мали права відмовляти клієнтам в обслуговуванні.
«Це досить тривожний дзвіночок для українців. Тому що, користуючись послугами банків, ви можете залишитися не лише без грошей, а й втратити можливість у цілому працювати через банківську систему. Переконаний, що це протирічить нормам Конституції, оскільки права осіб обмежуються без рішення суду», – заявив Ростислав Кравець.
Цілком імовірно, що така персона, як Олександр Кацуба, тепер також може підпадати під поняття «політично значущі особи» (PEP – politically exposed persons), які опинилися під особливим контролем банківської системи України.
Нагадаємо, що у жовтні Верховна Рада ухвалила, а президент підписав законопроєкт №9269-д про посилення фінансового моніторингу. Головною новацією закону є те, що замість трьох років після звільнення з посади, топчиновники матимуть фактично довічний статус РЕРів.
Політично значущі особи – політики та чиновники вищої категорії, на яких розповсюджується посилений фінансовий моніторинг. Критерії їх визначення прописані у законі №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Кількість колишніх та чинних РЕР – 10-15 тис. осіб.
Під дію закону потрапляють:
- Президент, прем’єр-міністр, члени уряду та їхні заступники міністрів;
- керівник постійно діючого допоміжного органу, утвореного президентом України, його заступники;
- керівник та заступники керівника Державного управління справами;
- керівники апаратів (секретаріатів) державних органів, що не є державними службовцями, посади яких належать до категорії «А»;
- Секретар та заступники секретаря РНБО;
- народні депутати України;
- Голова та члени правління Національного банку, члени Ради НБУ;
- голови та судді Конституційного суду, Верховного суду, вищих спеціалізованих судів;
- члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів, члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;
- Генеральний прокурор та його заступники;
- Голова Служби безпеки України та його заступники;
- Директор Національного антикорупційного бюро та його заступники;
- Директор Державного бюро розслідувань та його заступники;
- Директор Бюро економічної безпеки та його заступники;
- Голова та члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, голова та члени Антимонопольного комітету, голова Національного агентства з питань запобігання корупції та його заступники, голова та члени Рахункової палати, голова та члени Центральної виборчої комісії, голови та члени інших державних колегіальних органів;
- надзвичайні і повноважні посли;
- начальник Генерального штабу – головнокомандувач Збройних сил України, командувачі Сухопутних військ, Повітряних сил, Військово-морських сил;
- державні службовці, посади яких належать до категорії «А»;
- керівники органів прокуратури, керівники обласних територіальних органів СБУ, голови та судді апеляційних судів;
- керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних та казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких прямо чи опосередковано перевищує 50%;
- члени керівних органів політичних партій.
Ще один неочікуваний сюрприз підніс Національний банк на початку осені. Регулятор ввів нові вимоги здійснення банками фінансового моніторингу. Зокрема, зобов’язав банки реагувати на випадки перевищення максимальної суми фінансових операцій, яка заявлена клієнтом. Правозахисники пояснюють: під максимальною сумою треба розуміти, умовно, суми 100 тис. грн чи 200 тис. грн або навіть більше, але у кожного банку є свої порогові суми за рахунками, які може заявити клієнт й внести до своєї анкети. Але є нюанс: це не стосується клієнтів-фізичних осіб, котрі проводять звичайні фінансові операції.
«Главком» звернувся за коментарем до банку ПУМБ щодо «кейсу Кацуби». Там повідомили, що у своїй банківській політиці керуються стандартами та процедурами, які спрямовані на систематичний моніторинг укладених договорів про надання фінансових та нефінансових платіжних послуг. За результатами аналізу виявлених ризиків «може бути прийнято рішення про відмову у встановленні ділових відносин з потенційним клієнтом або про припинення банківського обслуговування вже з існуючим клієнтом».
Що стосується історії з позовом цього колишнього клієнта, то у ПУМБі заявили про «дотримання всіх вимог законодавства у договірних правовідносинах із позивачем, і банк буде доводити необґрунтованість заявлених позовних вимог у спосіб та в порядку, передбачених процесуальним законодавством».
Також ПУМБ додав, що політично значущих осіб розглядає як високоризикованих клієнтів та вживає додаткові заходи перевірки стосовно таких клієнтів, членів їх сімей або пов’язаних з ними осіб.
Важлива уточнення з цього проводу зробила членкиня парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк. Вона наголосила: близькі родичі публічної особи – батьки чи дорослі діти – мають статус пов’язаної особи, а не статус PEP. Чи піддавати їх контролю, вирішуватиме суб’єкт первинного фінмоніторингу.
Банк завжди має рацію
«Главком» також надіслав запити до низки українських банків з проханням пояснити, якими критеріями тепер вони користується, аналізуючи ризикованість клієнтів, на кшталт Кацуби. Також редакцію цікавило питання: що має статися, аби банк без попередження і односторонньо розірвав із приватною чи юридичною особою, які користуються банківськими послугами, їхнє обслуговування?
Треба зауважити, що не всі фінустанови побажали щось пояснювати. Із державних відреагували «Ощадбанк» і «Укрексімбанк». Перший сухо відповів: мовляв, неухильно дотримується всіх інструкцій Нацбанку та згаданого на початку тексту закону щодо протидії легалізації доходів.
А ось «Укрексімбанк» дав значно «розкутішу» відповідь. Директор департаменту фінансового моніторингу та валютного нагляду банку Дмитро Вострецов зокрема зазначив: фінустанова під час оцінки ризиків у роботі з клієнтами оперує реєстрами, які адмініструють державні органи або органи місцевого самоврядування.
Крім цього, «Укрексімбанк» має право в односторонньому порядку розірвати відносини з клієнтом за певних умов. І перерахував їх:
- неможливість здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників або в банку виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;
- встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;
- подання клієнтом чи його представником банку недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману, або якщо банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою (банк-оболонка – фінансова установа-нерезидент, що не має постійного місцезнаходження та не провадить діяльність за місцем своєї реєстрації);
- якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.
В OTP Bank на запит «Главкома» відповіли, що банк аналізує фінансові операції, проведені за рахунками клієнтів. Ці ж операції повинні відповідати фінансовому стану та соціальному статусу фізичних осіб. Що стосується аналізу юридичних осіб, то їхні операції мають відповідати заявленим видам діяльності.
Окремо в банку повідомили, що можуть відмовити клієнту в обслуговуванні на підставі закону про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Це може статися за умови, якщо клієнт не надав договори, не розкрив зміст розрахунків, не надав додаткових документів до них (акти\специфікації\рахунки\ТТН\накладні). Або ж клієнт проводить фінансові операції зі сумнівними контрагентами, що мають ознаки компаній-оболонок.
Крім цього, «Главком» запитав у банків про кількість клієнтів, відключених від обслуговування протягом воєнного часу. На що всі фінустанови дружньо заявили, що це інформація з обмеженим доступом та не підлягає розголошенню.
«Банк сам визначається: хоче він обслуговувати конкретного клієнта чи ні. Тому всі переписки з банком, у тому числі, з політично значущою особою (PEP – politically exposed persons – «Главком»), яка повинна довести чистоту своїх фінансових операцій, зводяться до того, що банк треба задовольнити. В іншому випадку фінустанова відмовиться обслуговувати клієнта», – резюмував «Главкому» один з юристів, що опікується захистом прав клієнтів у відносинах з фінустановами.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0