У 2017 році Олександр Кацуба вийшов на волю, заплативши бюджету 100 млн грн
Ексзаступник голови правління компанії «Нафтогаз Україна» Олександр Кацуба (в офіційних документах його ім’я пишуть тільки на російський лад – Александр), один із фігурантів скандальної історії так званих «вишок Бойка», оскаржує в апеляції вирок шестирічної давнини. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на судовий реєстр.
Цю справу нелегко знайти у реєстрах, її всіляко приховують. Зокрема, на сайті Київського апеляційного суду у розділі «Сторони справи» відсутнє прізвище Кацуби. Також про цю справу немає жодної актуальної інформації на держпорталі «Судова влада України».
Чергове судове засідання призначено на понеділок, 23 жовтня. До цього часу, починаючи з травня 2023 року, розгляд справи кілька разів переносився. Вирок переглядає суддівська трійка: Олег Ігнатюк (доповідач), Олена Свінціцька і Оксана Рудніченко.
Суть цієї справи стосується причетності Олександра Кацуби до махінацій з пальним на суму понад 450 млн грн. У 2012-2013 роках, перебуваючи на посаді заступника голови правління «Нафтогазу», він допоміг компанії бізнесмена Сергія Курченка «Газ України 2020» вкрасти у «Нафтогазу» бензин на понад 450 млн грн. Для заволодіння коштами використовувались схеми фіктивних закупівель нафтопродуктів.
Крім цього, Олександр Кацуба згадується у ще одній гучні справі – так звані «вишки Бойка». У часи правління Віктора Януковича державна компанія «Чорноморнафтогаз», де заступником директора працював пан Кацуба, купила у фірми-прокладок дві морські бурові установки з переплатою близько $300 млн.
Джерело «Главкома», яке обізнане з матеріалами кримінального провадження, звернуло увагу на певний прецедент із переглядом справи Олександра Кацуби. У 2017 році він вийшов на волю, бо уклав із заступником генпрокурора угоду про визнання винуватості. Тепер же він оскаржує її в апеляції.
«Виходить, що Кацуба відмовляється від укладеної угоди. За таких умов він повинен повернутися за ґрати. Якщо апеляція виправдає Кацубу, тоді можна вважати зруйнованим інститут укладання угод про визнання винуватості. Адже подібних рішень в Україні ще не було», – зазначив співбесідник видання.
Нагадаємо, що у червні 2016 року генпрокуратура затримала Олександра Кацубу.
Вісім місяців Олександр Кацуба провів у слідчому ізоляторі. Шевченківський районний суд Києва 10 березня 2017 року відпустив на волю обвинуваченого, затвердивши угоду про визнання винуватості. Згідно з нею, ексзаступника голови правління компанії «Нафтогазу» визнано винним у причетності до створення злочинної організації та привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем і призначено рік і п’ять місяців позбавлення волі. Водночас у відбування покарання, за «законом Савченко», обвинуваченому зараховано перебування у СІЗО (один день за два). Після чого Феміда звільнила Кацубу з-під варти у залі суду.
«Він (Олександр Кацуба – «Главком») пішов на угоду зі слідством, заплатив 100 млн грн у бюджет і дав важливі свідчення. Суд проводився у закритому режимі, у нього умовний термін», – зазначила тодішня речниця генпрокурора Луценка Лариса Сарган.
За даними ЗМІ, у судовому вироку вказано, що дії Кацуби за різними епізодами злочинної діяльності призвели до збитків держави на суму понад $1 млрд. Компенсовані 100 млн грн. за тодішнім курсом становило близько $3,5 млн або 0,35% від загальної суми збитків.
Станом на 22 жовтня 2023 року прізвище Олександра Кацуби внесено до реєстру корупціонерів, який веде Національне агентство з питань запобігання корупції.
Наразі Олександр Кацуба у соціальних мережах позиціонує себе волонтером, передаючи автомобілі на фронт.
Також треба додати, що засуджений є сином нардепа VII скликання від Партії регіонів Володимира Кацуби. Старший брат Олександра Сергій Кацуба також був нардепом від Партії регіонів. До 2012 році він займав пост заступника глави «Нафтогазу».
Як відомо, угода про визнання винуватості – це юридичний «компроміс» між стороною обвинувачення та підозрюваним. Щоб сторони не зловживали цим правом, існують запобіжники, які ретельно перевіряє суд. Укладаючи угоду, сторони можуть погодити покарання, розмір збитків до відшкодування та умови, за яких покарання не відбуватиметься. Наприклад, це так звані «умовні строки» (відповідно до ч. 2 ст. 75 Кримінального кодексу).
Якщо угода в результаті не виконується, то судовий розгляд або досудове розслідування відновиться, а на обвинуваченого, якщо він зірвав угоду навмисно, чекає кримінальна відповідальність.
Коментарі — 0