Новітня українська зброя. Топ-10 останніх досягнень державних підприємств

Близько 60% сучасного українського озброєння в рамках державного оборонного замовлення виробляють приватні підприємства. Цей факт дуже промовистий. Та попри все державний сектор ВПК також не стоїть на місці.

Заводи виготовляють нове озброєння і проводять модернізацію вживаної техніки, яка реально зможе допомогти на фронті.

«Главком» зібрав головні досягнення підприємств державного сектора ВПК за останні роки. При формуванні списку враховувалися лише та зброя, яка вже використовується у Збройних силах. Ключовими були такі критерії, як летальність, тобто здатність зброї вражати противника, оперативне виявлення цілі та точність ціленаведення.  

До списку увійшло як нове озброєння, так і модернізоване, виконане державними підприємствами за останні 10 років. Усі ці досягнення є стратегічно важливими для оборони України.

Ракетний комплекс 360МЦ «Нептун»

Виробник: підприємство «Державне київське конструкторське бюро «Луч» 

Призначення: контроль територіальних вод і проливних зон

Протикорабельний комплекс «Нептун» розроблений державним київським конструкторським бюро «Луч». Очолює підприємство генеральний конструктор – генеральний директор Олег Коростельов. Нещодавно йому було присвоєно звання Героя України.

Президент Володимир Зеленський вручає «Героя України» Олегу Коростельову 24 серпня 2020 року

360МЦ «Нептун» створений для знищення кораблів класу крейсер, есмінець, фрегат і корвет. Днями ракети прийняли на озброєння до українського війська, а в ЗМІ просочилась інформація, що агресор суттєво побоюється цього виду озброєння і намагався отримати секретну інформацію про особливості комплексу. Показово і те, що нова зброя отримує популярність в народі.  Відео, на якому ракета знищує ціль набирають сотні тисяч переглядів в інтернеті.  

Ракета здатна вражати й наземні цілі. Також відомо, що в майбутньому мають з’явитися корабельна та авіаційна її версії. Як корабельну платформу для цієї зброї спершу розглядали катер типу «Лань», а нині Миколаївським дослідно-проєктним центром кораблебудування України розроблено новий проєкт «Гроза»  – під ракету Р-360 цього комплексу. Але ці задуми поки залишаються нереалізованими. Цікаво й те, що Олег Коростельов впевнений у здатності використати як платформу для ракет «Нептун» й катери іноземного виробництва. Авіаційними носіями ракет «Нептун» вже обрано бомбардувальник Су-24М та літак Ан-148 300МП для морського патрулювання.

Дивізіон РК-360МЦ «Нептун» забезпечує старт окремих ракет або залповий пуск до 24 ракет (тобто повний залп шести пускових установок), з інтервалом пусків у залпі від 3 до 5 секунд.

На наступний рік планується закупівля 72 ракет (три батареї).

Ракетний комплекс «Вільха»

Виробник: підприємство «Державне київське конструкторське бюро «Луч» 

Призначення: наземне враження об’єктів високоточним залповим вогнем

Ракетний комплекс «Вільха»  ­– результат кооперації близько півтора десятка підприємств, але саме КБ «Луч» – головний виконавець проєкту за державним оборонним замовленням. Це українська реактивна система залпового вогню (РСЗВ) прийнята на озброєння в 2018 році.

Показово, що в обох проєктах (комплекси «Нептун» та «Вільха») КБ «Луч» застосувало тільки вітчизняні компоненти.

«Я можу пишатися тим, що українська кооперація забезпечила створення високотехнологічної зброї, яка відповідає найкращим світовим тактико-технічним характеристикам», – зазначив Олег Коростельов.

Модернізація винищувача Міг-29

Виконавець: підприємство «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»

Призначення: посилення протиповітряної оборони держави

Модернізація винищувача МіГ-29 до версії МіГ-29МУ2 дозволила вдосконалити можливості в нанесенні високоточних ударів по наземних цілях. У прес-службі державного концерну «Укроборонпром», до складу якого входить ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» заявили, що на МіГ-29МУ2 можливе встановлення ракетно-бомбового озброєння з телевізійними головками наведення типу Х-29Т та КАБ-500КР.

Система самонаведення, якою оснащена ракета Х-29Т пасивна і повністю автономна. Ракета працює за принципом «вистрілив-забув». Відразу після пуску ракети літак може покинути зону стрільби. На початку цього року в ЗМІ з’явилася інформація, що Міністерство оборони України розраховує на покращені характеристики винищувача, які посприяють отриманню іноземних контрактів для проведення такої модернізації.

Модернізовані винищувачі Су-25 та Су-27

Су-25М1

Виконавець: запорізький державний авіаційний завод «Мігремонт»

Призначення: посилення протиповітряної оборони та підтримка сухопутних військ над полем бою вдень і вночі

Завдяки модернізації літаків Су-25 та Су-27 точність застосування некерованих засобів ураження по наземних цілях підвищена на 30%. Зросла також можливість виконання навігаційного бомбометання з горизонтального польоту, підвищена точність літаководіння за маршрутом і виведення літака в задану точку з відхиленням не більше 50 м. Важливо, що тепер система обладнання літаків може «запам’ятовувати» місце розташування цілі при переслідуванні.

Су-27М1

До того ж, показовим є й те, що наразі у винищувачів з’явилася можливість літати міжнародними повітряними трасами. Цікаво, що нещодавно літаки Су-27 здійснили навчання, в ході яких продемонстрували можливість використання автомобільної траси Київ-ЧОП для злету та посадки. В рамках навчань військові відбивали потенційне масштабне вторгнення ворога.

В рамках виконання державного оборонного замовлення 2019 були модернізовані літаки типу Су-27 до рівня Су-27 1М, Су-25 до рівня Су-25 М1.

Модернізація гелікоптера Мі-8 МТВ-1

Виконавець: Державне підприємство «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»

Призначення: підтримка наземних військ з повітря

На початку року Державне підприємство «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» передало до ЗСУ партію модернізованих гелікоптерів Мі-8 МТВ-1. Повідомляється, що гелікоптер оснащено обладнанням для виконання польотів міжнародними повітряними лініями, встановлено сучасне радіонавігаційне обладнання, додаткове бронювання кабіни екіпажу та захист від керованих ракет з інфрачервоними головками самонаведення, авіаційний пошуковий прожектор, виконано адаптування світлотехнічного обладнання під використання окулярів нічного бачення.

Модернізований Мі-8 МТВ-1 виконують миротворчі місії ООН.

Танк Т-64БМ «Булат»

Виробник: Завод імені Малишева

Призначення: вирішення основних бойових завдань

 Після розпаду Радянського Союзу в Україні залишилася чимала кількість танків, а крім того ще й два заводи з їх виробництва: імені В. О. Малишева — державне підприємство, що спеціалізується на випуску та модернізації важкої і легкої бронетехніки, а також імені О.О. Морозова (Державне підприємство Харківське конструкторське бюро з машинобудування). Звичайно, що радянські танки не відповідали сучасним вимогам і їх модернізували. Так, наприклад, з’явився танк Т-64БМ «Була́т» (БМ «Булат») – модернізація радянського Т-64. В цьому році держконцерн «Укроборонпром» повідомив, що Завод імені Малишева передав Міноборони чергову партію відремонтованих і модернізованих танків БМ «Булат». До речі, цей танк є основним у танкових військах ЗСУ. У машинах встановлено нову радіостанцію та сучасні засоби навігації, завдяки яким військові зможуть зручніше і оперативніше здійснювати координацію дій і зв’язок між екіпажем та командуванням. Крім того, сучасні прилади прицілювання та спостереження дадуть змогу краще контролювати ситуацію, зокрема, в нічний час доби. Найважливішим елементом модернізації фахівці вважають інтеграцію до системи озброєння танку нового ракетного комплексу ТАКО-621 українського виробництва, який надає змогу боротися з бронетехнікою, укріпленнями, гелікоптерами та іншими цілями на відстані до 5 тис. м за допомогою керованих ракет «Комбат», до речі, розробка КБ «Луч».

Протитанковий ракетний комплекс «Стугна-П»

Виробник: підприємство «Державне київське конструкторське бюро «Луч» 

Призначення: ураження танків та інших броньованих цілей

Протитанковий ракетний комплекс «Стугна-П» – модифікація  україно-білоруського проєкту «Скиф», що з’явився в 2005 році. Показово, що на версії «Скиф» пристрій наведення був виробництва компанії «Пеленг», що базується в Мінську, а на модернізованій «Стугна-П» стоїть пристрій наведення українського виробництва.

Такий комплекс створений для того, щоб вражати танки інші броньовані цілі. Повідомляється, що «Стугна-П» може знищити навіть гелікоптер, що повис у повітрі.

Протитанковий ракетний комплекс «Корсар»

Виробник: підприємство «Державне київське конструкторське бюро «Луч» 

Призначення: ураження танків та інших броньованих цілей

Протитанковий ракетний комплекс «Корсар» – розробка, здійснена слідом за «Стугною-П». Це більш компактний комплекс, призначений для озброєння тактичних підрозділів Сухопутних військ та автономно діючих мобільних груп. Відносно малі габарити і маса дозволяють підрозділам піхоти постійно мати при собі «Корсар» і автономно вести бойові дії з ефективністю підрозділів, підтримуваних великокаліберної артилерією. Адже фактично «Корсар» вирішує завдання артилерії, але з набагато більшою оперативністю і точністю. В якійсь мірі «Корсар» унікальний, тому що за своїми габаритними характеристиками протитанкової керованої ракети комплекс  близький до ручних протитанкових гранатометів, а здатності ураження – до артилерійського боєприпасу великої потужності.

До речі,  пуски протитанкової керованої ракети можна здійснювати не тільки з підготовлених позицій, але навіть з окопу стоячи або з плеча. Щоб робити пуски з будівель, потрібно близько 2 м вільного простору за пусковою установкою.

Радіолокаційна станція РЛС-36Д6

Виробництво: науково-виробничий комплекс «Іскра»

Призначення: виявлення малих та середніх цілей

Науково-виробничий комплекс «Іскра», що випускає станцію РЛС-36Д6 вже не одну декаду спеціалізується на розробці та виробництві наземної радіолокаційної техніки цивільного та військового призначення. Важливо, що підприємство надає послуги з ремонту, а також проводить модернізацію своїх виробів.

Сам же радіолокатор призначений для роботи у складі сучасних автоматизованих систем протиповітряної оборони та для видачі цілевказівок зенітно-ракетним комплексам.

Пристрій здатний робити круговий огляд, виявляти малі та середні цілі. Радіолокатор 36Д6-М може здійснювати первинний огляд, визначати державну приналежність об'єкта, автоматично супроводжувати цілі, а також в разі необхідності працювати в режимі автономного пункту управління.

Безпілотник Spectator-M1

Виробництво: ВАТ «Меридіан» ім. С. П. Корольова

Призначення: розвідка місцевості

Крім звичних видів озброєння, наприклад, танків та літаків,  українські державні підприємств спромоглися зробити крок вперед до оснащення армії сучасними технологіями. Розвідувальний безпілотний літаючий апарат Spectator-M1 виробляє ВАТ «Меридіан» ім. Корольова.  Spectator-M1 – третій варіант, який завершив державні випробування в кінці лютого 2019 року. Маса безпілотника зменшена, він оснащений новим тепловізором і новою парашутною системою, що слугує йому при посадці. Тривалість його польоту збільшена. У червні 2019-го офіційно прийнятий на озброєння збройних сил України. Безпілотник призначений для розвідки місцевості, може перебувати в повітрі близько 2 годин та охоплювати зону близько 30 км. Повторний запуск може відбуватися після 10 хвилин. Літальний апарат запускається з руки. За словами директора ОАО «Меридіан», ряд безпілотних комплексів  був придбаний Міністерством оборони України і вони потрапили в українське військо. Але набагато більше безпілотників Spectator-M 1закупила Державна прикордонна служба України, яка в свою чергу, за допомогою даного безпілотника закрила питання контролю кордону.

Комплекс може працювати в автоматичному режимі і під управлінням оператора. Запуск – з руки або спеціального пристрою, посадка – по-парашутному або по-літаковому.

Отже державні підприємства ВПК найчастіше модернізують, а не створюють стратегічне озброєння. Все тому, що капіталоємні проєкти, як, наприклад, створення, ракети, ударного безпілотника чи зенітно-ракетного комплексу, є фінансово непід’ємною справою, якщо такі роботи не виведені у окремі державні програми. Вартість озброєння, яке виготовляється в рамках державного оборонного замовлення не розголошується.

Крім того, варто зазначити, що у свою чергу приватники намагаються створювати надсучасне озброєння, яке відповідає потребам війни. Тому в цій справі потрібна політична воля, а збільшення кооперації державних підприємств та приватників могла б піти на користь оборонці, зробити нашу армію більш високотехнологічною.

Дмитро Бадрак, для «Главкома»