«Кремль продовжує показувати команді Трампа середній палець»
Минуло три доби відтоді, як російські безпілотники атакували Польщу. Атака відбувалася перед початком масштабних російсько-білоруських навчань поблизу кордону з Польщею. Їхня активна фаза починається вже сьогодні, 12 вересня. Країна-терорист та її союзниця лякають, що на навчаннях «Захід-2025» відпрацьовуватимуть застосування ядерної зброї. Кремль нібито збирається випробовувати свій ракетний комплекс «Орєшнік». Українські прикордонники стверджують, що біля українського кордону поки активних дій немає, але розслаблятися не варто.
Безпосередньо перед початком навчань поляки закрили кордон з Білоруссю, переправили туди близько 40 тис. військових та чимало техніки, закрили над кордоном з Білоруссю повітряний простір, бо вже на чужому досвіді пересвідчилися, що якщо твій сусід – сателіт країни-терориста, то очікувати можна чого завгодно. Також свій повітряний простір закрили Литва, Естонія та Латвія – над кордонами з Білоруссю та Росією.
Для обговорення порушення польського повітряного простору російськими дронами збереться Рада безпеки ООН. Там не уточнили, коли саме відбудеться засідання, але зазначили, що таке обговорення відбудеться на прохання Варшави.
Як відреагував НАТО на відверту російську провокацію у Польщі та що він готовий надалі робити для захисту країни-члена? Відповідей на ці питання очікують не тільки поляки…
Вагання Трампа
Дональд Трамп, президент США, країни, яка найбільше з усіх країн НАТО вкладає в оборону (частка США в сукупних витратах НАТО складає 66% за даними на 2024 рік), неодноразово після масштабних обстрілів України грозив пальцем своєму «другу» Володимиру Путіну. Мовляв, якщо той не перестане обстрілювати Україну, то проти РФ будуть запроваджені катастрофічні санкції. Після чергової кривавої ночі в Україні Трамп періодично дає Путіну близько двох тижнів, аби той одумався, а потім цей термін знову продовжує.
Тому атака РФ на Польщу є випробуванням нового рівня для Трампа. Протягом місяців він сигналізував про те, що США скорочує підтримку НАТО та України, водночас сподіваючись на адекватний жест російського диктатора.
«Відколи Трамп минулого місяця запросив Путіна на саміт на Алясці, Путін різко посилив повітряні атаки на Україну, здійснивши масовані атаки за останні кілька днів. Незважаючи на погрози жорсткими санкціями, Трамп поки що лише послабив ізоляцію Путіна. Тепер російські безпілотники були збиті в країні НАТО вперше з початку війни. Путін, вважають аналітики, явно посмілішав. Трамп першим відреагував на дрони дописом у соціальних мережах: «Що це за порушення Росією повітряного простору Польщі дронами? Поїхали!», – зауважує ABC News.
«Нова ескалація з боку Росії, схоже, спрямована на підрив впевненості країн НАТО як у їхній здатності захищатися, так і в їхній вірі в те, що Трамп надасть їм рішучу допомогу. Послання з Росії, схоже, таке: уявіть, якби були використані сотні дронів, як в Україні», – додає видання.
У ніч, коли обстріляли Польщу, реакція Трампа була і поготів дивною. Так, коли він виходив з ресторану Joe's Seafood разом з віцепрезидентом Джей Ді Венсом, держсекретарем Марко Рубіо й міністром оборони Пітом Гегсетом, президент США просто проігнорував питання журналістів про обстріл.
Згодом Трамп все ж таки відреагував на обстріл Польщі. Він припустив, що російські дрони полетіли у бік цієї держави... випадково.
За дві доби господар Білого дому дав інтерв’ю телеканалу Fox News, де повторив свої традиційні тези про те, що його терпіння от-от закінчиться. Трамп визнав, що Путін не поспішає сідати за стіл переговорів. «Так, терпіння вичерпується, і швидко, але для танго потрібні двоє. Коли Путін хотів це зробити, Зеленський цього не зробив. Коли Зеленський хотів це зробити, Путін цього не зробив. Нам доведеться діяти дуже, дуже сильно», – спробував пояснити свою позицію він.
Trump says his patience with Putin is "running out fast." pic.twitter.com/qEDmqDst5k
— Clash Report (@clashreport) September 12, 2025Трамп ще раз пригрозив Кремлю санкціями і принагідно похвалився: «Ну, це дуже жорсткі санкції проти банків, нафти і тарифів, але я вже це зробив. Я зробив багато. Слухайте, Індія була їх найбільшим покупцем (російської нафти). Я ввів 50-відсотковий тариф на Індію, тому що вони купують нафту у Росії. Це не проста річ. Це серйозно, і це викликає розлад з Індією».
Власне, на цьому реакція президента супердержави та головного спонсора НАТО вичерпалась. Загалом складається враження, що Трампа (як і американське суспільство) в ці дні значно більше хвилював не напад РФ на Польщу, а розслідування вбивства блогера-трампіста Чарлі Кірка. Чимало американських ЗМІ активно публікують матеріали на цю тему, забуваючи про інші події глобального значення.
Переполох у Європі
На третю добу після повітряної атаки РФ Польщі доводиться… доводити, що Росія на неї напала! Так, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у відповідь на припущення Трампа про те, що, може, ті російські безпілотники залетіли на територію Польщі випадково, написав в Х: «Ми б також хотіли, щоб дронова атака на Польщу була якоюсь помилкою. Але це була не помилка. Ми точно знаємо».
Згодом Міноборони Польщі вийшло з заявою, що воно має докази: Польщу атакувала Росія, і ця атака точно не було випадковою.
Засоби масової інформації європейських країн просто кричать про пасивність Трампа, яка ставить під загрозу навіть не Польщу, а світовий порядок загалом. До прикладу, французька Le Monde опублікувала матеріал із заголовком «Трамп дивиться на події в Україні та Газі як безсилий спостерігач».
Le Monde зазначає, що після повернення до Білого дому Трамп часто висловлював своє невдоволення Путіним і тим, що той не хоче шукати компроміси для досягнення миру в Україні. Трамп також неодноразово заявляв, що він «дуже незадоволений» ситуацією між Ізраїлем і сектором Газа. «Все більша кількість його висловлювань про «незадоволення» і «розчарування» показує, що він бездіяльний і не в силах вплинути на події», – робить висновок видання.
Тим часом у Словаччині паніка. Там високопосадовці визнали, що країні бракує засобів для захисту власного неба. Президент держави Петер Пеллегріні назвав інцидент у сусідів «серйозним попередженням». Виступаючи під час візиту до Японії, він визнав: «Словацька Республіка не має і не володіє жодними засобами протиповітряної оборони». Іншими словами, всі її сподівання – лише на захист НАТО.
Угорщина, звісно, теж не могла не відзначитися. Прихильник Путіна прем’єр Віктор Орбан заявив, що проліт російських дронів до Польщі «очікуваний», бо, бачте, «поляки по вуха у війні». При цьому він про всяк випадок додав, що Будапешт «солідарний з Польщею».
Реакція НАТО: нападу не було
Після нальоту російських дронів Польща задіяла статтю 4 Організації Північноатлантичного договору: у разі нападу на неї будь-яка країна-член може скликати Північноатлантичну раду для зустрічі та обговорення наступних кроків із союзниками, наголошує CNN.
У 4 статті йдеться: «Сторони консультуватимуться одна з одною щоразу, коли, на думку будь-якої з них, територіальна цілісність, політична незалежність або безпека будь-якої зі Сторін опинятимуться під загрозою».
Статтю 4 не слід плутати зі статтею 5 – наріжним каменем Альянсу, яка говорить, що збройний напад на одного союзника НАТО буде вважатися актом насильства проти всіх членів, і вони негайно надаватимуть допомогу жертві агресії. Іншими словами, через добу після атаки на Польщу лідери країн-членів Альянсу просто зібралися поговорити. Під час тієї зустрічі Генсекретар США Марк Рютте та інші союзники назвали поведінку Росії «нерозважливою» та висловили солідарність із Польщею. А ще дійшли висновку, що «інцидент не відповідає офіційному визначенню «збройного нападу» згідно зі статтею 5».
За даними Bloomberg, у НАТО стверджують, що готують «військову відповідь»: її координуватиме Верховний головнокомандувач Об'єднаними збройними силами НАТО в Європі Алексус Грінкевич. «Нині триває оцінювання ситуації та визначення, які поставки можуть знадобитися», – пише видання. Сам Гринкевич стверджує: «Наразі країни-члени Альянсу займаються удосконаленням озброєння, що дає змогу знизити витрати на ведення бойових дій. Ми будемо продовжувати це робити… Альянс винесе уроки, ми дізнаємося про речі, які нам потрібні для покращення нашої позиції для боротьби з цими обмеженими вторгненнями».
Було б несправедливо стверджувати, що країни-члени НАТО просто поспівчували Польщі і висловили стурбованість. Низка партнерів реально допомогає: Німеччина зобов'язалася розширити патрулювання повітряного простору над Польщею; Нідерланди, Чехія, Франція та Велика Британія зобов'язалися надіслати додатково обладнання протиповітряної оборони; Франція віддасть три винищувачі Rafale. Водночас ракети, негайно надіслані від усіх країн-членів НАТО, з Польщі в Росію не полетіли.
12 вересня ввечері стало відомо, що НАТО розгортає сухопутні війська та авіацію в Східній Європі: починає операцію «Східний вартовий». Подробиці цієї операції поки невідомі. Відомо тільки, що в ній візьмуть участь Німеччина, Франція, Велика Британія та кілька інших країн.
Британське видання UnHerd так оцінило реакцію НАТО на авіаналіт на Польщу: «Тепер, коли НАТО провело консультації за статтею 4 та заявило, що інцидент не відповідає офіційному визначенню «збройного нападу» згідно зі статтею 5, Москва встановила новий набір чітких контурів того, що їй може зійти з рук. Це, у свою чергу, створює умови для нового етапу тіньової війни між НАТО та Росією, де періодичні повітряні протистояння між Заходом і Москвою не тільки можливі, але й цілком можуть стати нормою».
Американське видання The Hill констатує: «Команда Кремля продовжує показувати команді Трампа середній палець. Путін не зацікавлений у тривалому мирі. Він зацікавлений лише у повній капітуляції України і, як наслідок, у повній капітуляції НАТО також. Вторгнення безпілотників до Польщі стало лише ще одним прикладом наміру Москви розіграти Білий дім Трампа».
На що сподіватися Польщі
Після резонансного інциденту в своєму небі Польща отримає додаткову зброю від країн-членів Альянсу (хоча наразі не відомо, як скоро). Інше питання – як вона застосує цей арсенал у разі наступної повітряної атаки з боку РФ.
Ще на початку червня, коли українська Служба безпеки відзначилась надзвичайно успішною операцією «Павутина», експерти з різних країн наголошували на виключному вмінні українських силовиків адаптуватися до нових умов війни. Як писав «Главком», за словами аналітиків, НАТО, яке впродовж трьох років спостерігає за тим, як розгортаються події в небі над Україною, у разі атаки російськими чи китайськими безпілотниками опиниться, м’яко кажучи, у скрутному становищі. Так, американський журналіст, аналітик видання Мilwaukee Іndependent Мітчелл Собєскі наголошував: попри всю потужність НАТО з його вартісною та сучасною авіацією, Альянс не готовий до сучасної війни дронів. «Те, з чим стикаються США, – не просто питання тактичної готовності, а структурна несумісність з типом війни, яка зараз розгортається в Україні. У війні на виснаження з використанням безпілотників мають перевагу ті, хто може швидко будувати, втрачати і замінювати», – вважає експерт.
Аналітик підкреслював: збройні сили США, побудовані на платформах вартістю трильйон доларів та з багаторічними циклами закупівель, не пристосовані до такого роду конфліктів. «На противагу цьому, країни з гнучкою промисловістю і домінуванням внутрішнього виробництва – такі, як Китай, – виграють. Без здатності швидко будувати боротьба на виснаження триватиме… У разі тривалої війни сьогодні США можуть вичерпати свої критично важливі системи швидше, ніж зможуть їх замінити. Внутрішні виробничі потужності скоротилися протягом десятиліть, а важливі рідкісноземельні мінерали значною мірою контролюються Китаєм», – звертає увагу Собєскі.
Правдивість таких суджень довела реальність: як писав Bild, тієї показової ночі Польща збила три з 25 дешевих російських дронів вартістю в кілька тисяч євро ракетами по 400 тис. євро кожна. Проти цих російських 25 дронів працювали винищувачі F-35 та AIM-9 Sidewinder. У НАТО вже визнали: так воювати безглуздо, і наразі шукають дешевші методи.
«Кожен, хто захоче будь-яким чином атакувати Польщу, буде адекватно покараний, як це було в ніч 10 вересня», – сказав глава польського уряду Дональд Туск за підсумками засідання Ради національної безпеки країни. Щоправда, після такої статистики збиття його застереження звучить непереконливо.
А ось один з лідерів праворадикального альянсу «Конфедерація» депутат Сейму Славомір Менцен, який посів третє місце на президентських виборах у Польщі, заявив прямо: «Ми абсолютно не готові до цього конфлікту. Наша сучасна армія не готова до війни, яка активно відбувається за нашим східним кордоном, війни, де зараз щорічно виробляються мільйони безпілотників».
Jesteśmy nieprzygotowani do tego konfliktu. Jesteśmy zupełnie rozbrojeni pic.twitter.com/yzWeljELGX
— Sławomir Mentzen (@SlawomirMentzen) September 10, 2025Шукати дешевші методи протистояння російським БПЛА Польща планує з допомогою України. Так, польське Міноборони за добу після нальоту на них путінських дронів заявило, що їхні військові навчатимуться протидіяти їм у українських колег. «У цей час фахівці обох країн ведуть активні переговори про більш глибоку співпрацю в галузі безпілотників і систем протидії їм. Всі ці заходи відбудуться в Польщі», – повідомила прес-служба польського оборонного відомства.
За словами голови українського МЗС Андрія Сибіги, польські військові прибудуть в Україну вже 18 вересня. Міністр додав, що на сьогодні лише Україна має необхідний досвід протистояння таким викликам.
Отже, поки Трамп сумнівається і дає все нові шанси своєму «другу Володимиру», Польща може розраховувати на себе, на Україну та кілька європейських країн. Велика Британія оголосила про новий пакет санкцій проти Російської Федерації. Нові обмеження торкнуться суден, які транспортують російську нафту. Німеччина, яка раптом відчула реальність небезпеки, закликала НАТО максимально озброїти Україну, а також закликала Альянс збивати безпілотники над Україною.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0