Лідер президентських перегонів Кемаль Киличдароглу різко звернувся до росіян
У неділю, 14 травня у Туреччині відбудуться президентські і парламентські вибори. Вперше за 20 років правління Ердогана з’явилася інтрига – його головний опонент і конкурент, кандидат від об’єднаної опозиції, лідер Республіканської народної партії Кемаль Киличдароглу має цілком реальні шанси стати очільником держави. Чинний президент пручається – збирає величезні мітинги, обіцяє підняти зарплати бюджетникам (і навіть вже дещо підняв), критикує ЛГБТ-спільноту та обзиває опонента алкоголіком.
Боротьба на виборах у розпалі і вийшла на фінішну пряму.
Учора знявся з виборів третій за рейтингами кандидат – Мухаррем Індже. Втім, у бюлетені його ім’я все одно залишиться, адже оголосити про вибуття з виборчих перегонів треба було до 31 березня. Примітно, що раніше Індже був однопартійцем Киличдароглу, але пішов своїм шляхом і у 2020 році заснував партію «Країна».
Про те, у кого більше шансів перемогти на президентських виборах – в Ердогана чи у Киличдароглу – у матеріалі «Главкома».
Чому Ердоган переніс вибори
Президентські вибори у Туреччині мали відбутися 18 червня 2023 року. Але чинний президент Реджеп Ердоган вирішив скористатися законодавчою можливістю перенести голосування на місяць раніше. Турецькі експерти пояснюють це тим, що рейтинг чинного президента має динаміку до зниження, тому час не грає йому на користь.
А причин для падіння рейтингу чимало. Насамперед – економічні. Якщо у перші 10 років президентства Ердогана у країні був економічний підйом, то потім – лише спад. Наприклад, за підсумками 2021 року ліра (турецька валюта) девальвувала на 44%, зростають ціни, знижується ВВП, а населення стрімко біднішає. Ще одного нищівного удару по рейтингу Ердогана завдав землетрус у лютому – тоді під завалами будинків загинули 40 тис. людей, а потім сталося ще кілька землетрусів. Опоненти одразу обвинуватили Ердогана у корупції, яка дозволила будівельникам звести низькоякісне, з точки зору сейсмічної безпеки, житло і у занадто повільному реагуванні на трагедію, начебто людей рятували не так швидко, як могли би.
За два тижні до виборів пішли чутки про хворобу Ердогана. 25 квітня, під час прямого ефіру на проурядових телеканалах Kanal 7 і Ulke TV, турецькому лідеру стало зле і він начебто зомлів. Головний редактор Ulke TV, ведучий програми Хасан Озтюрк перервав своє питання, підскочив зі стільця та вже за кадром вигукнув «Боже, допоможи нам». Після чого запустили рекламу. За сім хвилин Ердоган знову з’явився на екрані і програма продовжилася, ніби нічого й не сталося.
У ЗМІ одразу поповзли чутки про можливий серцевий напад. Але такі здогадки спростував сам президент, щоправда лише за три дні. Він заявив, що насправді погіршення самопочуття було викликано шлунковим грипом.
Що важливо знати про основних кандидатів
Отже, 14 травня – день голосування. У разі, якщо жоден із кандидатів не зможе набрати понад 50% голосів, за два тижні має відбутися другий тур. На президентських виборах дозволено дострокове голосування для громадян Туреччини, які проживають за кордоном. Правом віддати свій голос до 9 травня скористалися близько 1,7 млн турецьких громадян.
Розберемо, що обіцяють Ердоган та Киличдароглу своїм виборцям
Реджеп Ердоган – чинний президент Туреччини, лідер Партії справедливості та розвитку (ПСР), 69 років. Прийшов до влади у 2003 р. як голова уряду на тлі економічної кризи. З 2014 року президент країни. Неодноразово заявляв про важливе значення ісламу у політиці. Його називають символом неоосманізму, тобто прихильником збирання земель та відновлення величі колишньої Османської імперії.
Ердоган пережив кілька серйозних викликів своїй владі. У 2013 році на площі Таксім у Стамбулі відбулися масові протести. За деякими оцінками, у них взяли участь понад 1 млн людей. Приводом став урядовий план вирубки парку Ґезі, але аналітики називали акції спробою змінити владу у країні. Протести тривали з кінця травня до початку червня. Зрештою влада їх подавила.
У липні 2016 року була спроба військового держперевороту, але і цього разу Ердоган переміг, після чого взявся за чистки у політичному середовищі.
Потім його рейтинги зазнали нищівних ударів через стан економіки (інфляція у Туреччині продовжується і владі поки не вдається це зупинити) та серію потужних землетрусів.
Ердоган – прибічник традиційних турецьких сімейних цінностей. Виступає проти ЛГБТ і традиційно критикує Захід. Обіцяє підняти зарплати бюджетникам і вивести країну з економічної кризи.
Його головний суперник, 74-річний Кемаль Киличдароглу – економіст, колишній державний службовець. Він є лідером найбільшої у країні опозиційної Республіканської народної партії, яка входить до блоку «Національний альянс», створеного напередодні виборів, з шести партій. До нинішнього висування не мав великих політичних успіхів. Був членом парламенту другого виборчого округу Стамбула з 2002 до 2015 року. У 2009 році балотувався на посаду міського голови Стамбула, але майже на 8% поступився провладному кандидату. З 7 червня 2015 є депутатом другого виборчого округу Ізміра. Ще раніше, з 1992 до 1996 р. працював держслужбовцем на посаді президента Інституту соціального страхування (SSK). А потім знову, з 1997 до 1999 р.
За три дні до виборів Киличдароглу виступив із різкою заявою у бік Москви, звинувативши Росію у втручанні у справи Туреччини.
«Дорогі російські друзі, ви стоїте за монтажами, змовами, контентом Deep Fake та записами, які вчора було викрито у цій країні. Якщо ви хочете продовження нашої дружби після 15 травня (тобто після виборів президента, – «Главком»), тримайте руки подалі від турецької держави», – написав він у Twitter російською мовою.
За оцінками аналітиків, у разі перемоги Киричдалоглу політика щодо Росії зміниться і стане більш прагматичною, але очікувати беззастережної підтримки України не слід. Киричдалоглу вважається прозахідним політиком, тож скоріше за все Туреччина за президентства Киличдароглу проголосує за членство Швеції у НАТО.
Також Киличдароглу обіцяє, що за його президентства опоненти зможуть вільно його критикувати, не остерігаючись потрапити за ґрати. Кандидат виступає за посилення парламенту і послаблення президентської гілки влади. На відміну від Ердогана, який зосередив всю владу у своїх руках і міг самостійно призначати міністрів, затверджувати керівників армії та спецслужб, Киличдароглу обіцяє змінити політичну систему та повернути країну до демократичної парламентської республіки
Сінан Оган – самовисуванець, але його підтримує націоналістичний блок партій АТА, економіст, 53 роки. Має азербайджанське коріння. Колишній член парламенту (2011 – 2015 р.) від крайньої правої Партії націоналістичного руху (МНР). Його називають союзником Партії справедливості та розвитку, яку очолює Ердоган. У 1993 – 2000 р. працював заступником декана Азербайджанського державного економічного університету. Після повернення до Туреччини у 2000 р. працював у Центрі євразійських стратегічних досліджень, де спеціалізувався на питаннях Кавказу. У 2004 р. очолив Центр міжнародних відносин і стратегічного аналізу TURKSAM. Політик має пантюркські погляди.
За оцінками аналітиків, принаймні частина його голосів у разі проведення другого туру може перетекти на користь Ердогана.
Що чекати Україні
За Ердогана «зерновий коридор» скоріш за все працюватиме і надалі. Туреччина і надалі намагатиметься балансувати між Росією та Україною. На посилення військової допомоги годі й чекати, але продажу Україні «Байрактарів», наприклад, Туреччина і далі не заважатиме. Політика Туреччини буде прогнозованою, що важливо для України, з претензією на лідерство у регіоні.
За президентства Киличдароглу українсько-турецькі стосунки можуть покращитися через прозахідну орієнтацію цього політика. Чи переконає Захід Туреччину поділитися своєю зброєю з Україною? Не факт. На думку експертів, Киличдароглу не хоче аж так сильно сваритися з Росією. Виникає і питання щодо «зернового коридору», адже невідомо, чи зможе новий президент про нього домовитися.
Соціологія свідчить, що Ердоган програє
З опублікованих даних соцопитувань складно спрогнозувати, чи відбудеться другий тур. Проте всі вони свідчать, що лідером перегонів є Кемаль Киличдароглу. Хоч і не з величезним відривом.
У разі проведення другого туру майже усі соцопитування також надають перевагу Кемалю Киричдароглу.
Вирішальну роль на виборах можуть зіграти голоси курдів, які становлять до 20% населення Туреччини. Зелена ліва партія, що має статус «головної курдської партії» наразі підтримує Киличдароглу.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0