«Ну, це ж суча брехня!» Легендарний актор розгромив виставу «Червона рута», яка номінувалася на Шевченківську премію
Народний артист Анатолій Хостікоєв заявив, що автори вистави сфальсифікували образ легендарного режисера Сергія Данченка та перекрутили факти його біографії
Народний артист України, суперзірка кіно та театру Анатолій Хостікоєв жорстко розкритикував виставу «Червона рута» Львівського національного драматичного театру ім. Марії Заньковецької, яка була висунута на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка у 2025 році. В інтерв'ю «Главкому» Хостікоєв, який свого часу починав творчу кар'єру саме у Театрі Заньковецької, назвав постановку образливою зокрема для пам'яті легендарного режисера Сергія Данченка.
«Чорт забирай, як же могло статися, щоб невігласи, неуки, манкурти спромоглися спаплюжити ім'я і пам'ять великої людини і режисера», – заявив актор.
Особливе обурення народного артиста викликало те, як у виставі показано Сергія Данченка, режисера з яким він пропрацював довгі роки і в Театрі Заньковецької, а згодом і в Театрі Франка у столиці.
«Що ви знаєте про Данченка? Які його вистави дивились? Ви були на його репетиціях? Ви чули, як він співав? Як же ви посміли виставити його на посміховисько, на глум? Далеко вам до його рівня освіченості, смаку, таланту», – сказав Хостікоєв.
За словами Хостікоєва, одна з ключових сюжетних ліній вистави стосується нібито боротьби навколо Шевченківської премії для вистави «Прапороносці» у постановці Сергія Данченка. У «Червоній руті» Данченко та художник Мирослав Кипріян показані як негативні персонажі, які, за словами актора, «з таранькою в руках» пропонують Володимиру Івасюку гроші, аби той відмовився від престижної нагороди. Саме через це, за сюжетом вистави, композитор нібито не отримав Шевченківської премії. «Авторам треба негативні персонажі, щоб на їхньому фоні ще більше возвеличити геніального композитора. Але ж не брехнею!» – наголосив народний артист.
Хостікоєв, який у той час працював у Театрі імені Марії Заньковецької та грав головну роль у виставі Сергія Данченка «Прапороносці», стверджує, що все це не відповідає дійсності. «Ну, це ж суча брехня! Ніякої премії нікому не дали! Але ж авторам треба негативні персонажі, щоб на їхньому фоні ще більше возвеличити геніального композитора. Але ж не брехнею, ідіоти!», – заявив народний артист.
Хостікоєв наголошує, що Данченко був одним із найвидатніших українських режисерів свого покоління, а його вистави «Украдене щастя» та «Річард III» із Федором Стригуном і Богданом Ступкою, на думку актора, могли прикрасити сцену будь-якого європейського театру.
Окремо Хостікоєв висловився і щодо образу театрального художника Мирослава Кипріяна, якого у виставі також показано в карикатурному вигляді.
За словами актора, Кипріян був інтелігентом, естетом і митцем європейського рівня, тому таке трактування він назвав «огидним».
Народний артист також висловив нерозуміння, чому виставу, яка спотворює факти і пам’ять про видатних людей, допустили до показу на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка у Києві, де в останній період свого життя працював Данченко і де добре знають, що його образ у виставі не відповідає дійсності.
«Як можна під час того, як нас хоче знищити споконвічний ворог, самим принижувати, нівелювати, знищувати, викривляти історію, применшувати здобутки, традиції, надбані попередніми поколіннями?» – підсумував Хостікоєв.
Нагадаємо, «Червона рута» режисера Голенка активно гастролює містами України. Її показ, зокрема, знову запланований у Києві, але тепер вже не на сцені Театру Франка, а в Жовтневому палаці (Міжнародний центр культури та мистецтв).
«Червона рута» Голенка і Ворожбит наприкінці 2024 року була висунута на здобуття Шевченківської премії 2025 року.
Анатолій Хостікоєв – народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, провідний актор Національного театру імені Івана Франка. Творчий шлях розпочинав у Львівському театрі імені Марії Заньковецької, де працював під керівництвом Сергія Данченка і був безпосереднім свідком подій, про які згадує в інтерв'ю.
Коментарі — 0