Експерт-міжнародник пояснив, чому вступ України в НАТО – довга перспектива

Якщо Україна вступить у НАТО, то Альянс на другий день опиниться в стані війни з РФ. Хоча додана вартість з точки зору військового потенціалу України вища за потенціал інших нових членів НАТО. Незважаючи на далеку перспективу вступу до Альянсу Україні все одно треба займатися реформами сектору безпеки та оборони. Такі думки висловив заступник директора Інституту світової політики Миколи Бєлєсков підчас прес-конференції в прес-центрі «Главком».

В Україні часто зосереджуються на зовнішній політиці символів і форми, а не змісту. «Я хотів би згади документ 1993 року Державного департаменту. Тоді починали обговорювати політику розширення НАТО після завершення холодної війни. У той час співробітники держдепартаменту чітко сказали, що насправді те, як та чи інша країна виконує критерії, це питання політичної доцільності. Ті країни, які стали членами НАТО, наскільки вони відповідали тим критеріям, це велике питання», - говорить Бєлєсков.

За його словами, якщо подивитися з точки зору українського військового потенціалу, то він не співмірний потенціалу більшості нових членів НАТО, який приймали в кінці 90-х чи 2000-тисячних роках.

«Ці всі країни, дехто є нашими сусідами, не були великою доданою вартістю для НАТО, але вони і не створювали ризики для Альянсу. Членство України в НАТО створюватиме для нього проблеми. Адже, якщо ми станемо членом Північноатлантичного Альянсу , то на наступний день технічно НАТО опиниться в стані війни з РФ. Тому, коли в 90-х роках проводили дослідження про розширення НАТО, одним із критеріїв було те , що країна не повинна мати конфліктів. Проблема України полягає в тому, що наше членство створює ризики і дилему для Альянсу, чого не створювали країни Центрально-східної Європи та країни Балкан. Тому швидше за все буде прийнято Македонію, як тільки вона змінить назву країни, аби заспокоїти Грецію. Дадуть ПДЧ Боснії та Герцоговині зараз на липневому саміті НАТО або в найближчому майбутньому. Військовий потенціал цих країн нульовий», - продовжує аналітик.

На його переконання, якби в 90-х роках хтось думав про те, що доведеться обороняти країни Балтії, і застосовувати 5 статтю, то ніхто ніколи не прийняв би у членство ці країни. «Бо з військової точки зору, повторюся, щоб організувати оборону від Росії, країни Балтії не зможуть. Але тоді в ті часи керувалися іншим», - розмірковує Бєлєсков.

ЗСУ по багатьом параметрах перевершують Бундесфер. «Щоб не бути голослівним, зазначу, що наш бюджет 3 млрд доларів, у перерахунку на паритет купівельної спроможності буде до 10 млрд доларів. Бюджет Німеччини 35 млрд доларів. Але при цьому німецькі солдати не забезпечені банально бронежилетами з необхідним рівнем захисту, приладами нічного бачення чи шоломами. По певним параметрам боєготовності українські збройні сили переважають значну частину країн-членів. Але проблема в тому, що членство України в НАТО стане дилемою перед власне НАТО. Якщо припустити, що НАТО закриє очі на агресію РФ проти України, і прийме Україну, то на наступний день Альянс повинен буде застувати 5 статтю. Це буде розвал НАТО, буде в середині параліч», - стверджує заступник директора ІСП.

Проте експерт-міжнародник наполягає, що таке об’єктивне розуміння ситуації не повинно впливати на те, що Україна змушена відмовитися від своєї ідеї потрапити до Альянсу. «Для України це безальтернативний шлях. Ми повинні прагнути своєї євроатлантичної інтеграції. Нам потрібно реформувати свій сектор безпеки та оборони до рівня Швеції та Фінляндії. Ці держави є поза Альянсом, але дуже тісно співпрацюють з НАТО», - резюмував Бєлєсков.

Запис прес-конференції