ФБ-дебати, інформаційні «вкиди» та нові нав’язані комунікативні тренди

Українське суспільство виглядає як дуже зручне для маніпуляцій. Але це велика пастка для нашого ворога. Спочатку незалежності суспільство виглядає м’яким, романтичним, і на це Москва періодично ведеться. До якогось моменту «вкид» починає працювати, а потім щось стається і він не працює. Це називається нашим національним характером. Символічно поясню так. Російська свідомість – колгоспна, тобто має бути голова колгоспу зверху. Українська свідомість – хутірська, де різні хутори будуть чинити спротив так як вони собі знають. Згадайте часи Другої Світової Війни. Тому початки інвазії на хутори ворожої армії можуть бути, але далі починаються проблеми. з партизанською війною у нас все нормально,а от вийти на вищий рівень не можемо. Розкажу мій улюблений анекдот. У 50-і роки, коли УПА вже були в підпіллі в лісі, але по ночах ще верталися в села і агітували селян за Україну. І от в кінці такої лекції-агітації запитували селянина:

- Скажи, Іване, ти віддаси коня за Україну?

- Коня віддам. Без питань. Я зрозумів, що Україна- це святе, вона понад усе.

-А корову віддаси?

-  І корову віддам.

- А свиню віддаси?

- Ні, не віддам. Бо коня і корови в мене немає, а свиня є.

От з тих самих часів у нас цей алгоритм і є. Ми віддаємо те чого у нас немає, а от за свиню ми будемо воювати до останнього. Тому ворог завжди попаде в пастку.

Пропонуємо також переглянути прес-конференцію