Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Науковець розказав як протистояти російській інформаційно-психологічній війні проти України

    • Прес-конференція
    • Учасники: Олександр Бондаренко
    • Розсилка
    Науковець розказав як протистояти російській інформаційно-психологічній війні проти України

    Росія почала вести інформаційно-психологічну війну проти України ще у 2007 році. Зараз відбувається вищий ступінь цієї війни - консціентальна ввійна, тобто війна на ураження свідомості. Кінцевим результатом такої війни - знищення ідентичності українського народу і перетворення його на населення. Про це розказав Олександр Бондаренко, доцент Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка, під час прес-конференції в прес-центрі Главкома

    Війну на ураження свідомості, тобто консціентальна війна, Росія почала проти України ще в 2007 році. Було чимало наукових публікацій на цю тему, але після 2007 року ці всі розробки стали під грифом таємно. Станом на сьогодні в Росії працює 10 центрів, які розробляють сценарії та способи ведення консціентальної війни.

    «Мета ведення війни на ураження свідомості – знівелювати народ і перетворити його на населення. Росії дуже добре вдалося діаспоризувати громадян України за регіональним та мовно-національними ознаками. І, на жаль, Україна дуже погано та неефективно протидіє цій діаспоризації», - говорить Бондаренко.

    На думку науковця, сьогодні Росія активно використовує міфи про «Захід проти», «Вітчизняна війна 1812 року», «Велика вітчизняна війна 1941-1945», «Боротьба за мир», «Російський мир і духовні скрепи», «Фашистська Україна», «Міф про Новоросію», «Російський Крим», «Братні народи: Росія, Білорусь, Україна».

    «Цікавим є міф про боротьбу за мир Росії. Його треба інтерпретувати як примус до миру. І ми всі знаємо, що Росія, як правонаступниця СРСР, ніколи не жила поза війною», - продовжує науковець.

    Бондаренко наводить механізми протидії створеним міфам ворожої країни:

    1. Антиміф. Він не заперечує міф як такий, а лише інтерпретує його. Прикладом цього можна вважати вірш Анастасії Дмитрук «Никогда мы не будем братьями». Антиміфом також може бути книга або наукова стаття.

     «Але, на жаль, наші науковці мало хто знає англійську мову, щоб писати наукові статті і друкувати їх за кордоном», - зауважує Бондаренко.

    2. Контрміф – це те, що вибудовує своє. Наприклад, Росія весь час стверджує, що в Україні слабка армія. Натомість був створений міф ( не треба це поняття сприймати в негативному сенсі) про кіборгів. Практична реалізація – книга Сергія Лойка «Аеропорт».

    3. Десакралізація – знецінення понять влади, релігії тощо. Це найефективніша протидія міфам. «Прикладом цього є карикатури, жартівливі пісні, як от «Путін…ла-ла-ла-ла» або пісні Мірко Сабліча. Зараз у нас відбувається ренесанс жанру політичного фельєтону. Згадайте, Антіна Мухарського, Горкій Лук та інші», - говорить Бондаренко.

    4. Позитивна міфотворчість – вибудовування позитивних міфів, наприклад, що українці – це красива нація. Але на думку науковця, у цьому питанні Україна інколи програє і навів приклад «безвізу».

    Пропонуємо також переглянути запис прес-конференції «Міф як зброя в консціентальній (від лат. свідомість) війні сьогодення». Запрошені гості: Олександр Бондаренко, доцент Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка.



    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ