«Новий політичний сезон: очікування, завдання, інтриги»

Наразі у ВРУ зареєстровано три законопроекти, які ставлять на меті реформу виборчої системи. Загальна нумерація цих законопроектів 1068.

« Законопроект 1068 – це проект Юрія Мірошниченка. Він передбачає повернення до закритої пропорційної виборчої системи, яку ми мали у 2006-2007 роках, коли всі кандидати балотуються в одному окрузі за закритими списками, тобто скільки відсотків набрала партія, стільки людей і зайшло в парламент», - говорить Коночук.

Другий проект закону 1068-1 , його автори – фракція партія «Батьківщина».

«Він теж називається про голосування за відкритими списками, але нічого спільного із регіональними виборчими списками немає. У ньому передбачається, що Україна ділиться на 450 округів. Але як це зробити, коли частина території Україною не контролюється? У цьому законопроекті йдеться, що в деяких з цих округів партії можуть висувати кандидатів. Це нагадує виборчий закон, який був на місцевих виборах 2015 року. Тобто в якихось округах партії можуть номінувати кандидатів, але це зовсім не означає, що ці кандидати стануть депутатами, тому що відповідно законопроекту батьківщини депутатами стануть ті, яких подасть сама партія до ЦВК - це сумнівний з точки зору демократичного характеру виборів феномен, коли депутатами мають стати не ті кого обрали, а ті, кого сама партія подає в ЦВК», - зауважує політологиня.

За її словами, третій законопроект 1068-2  - найбільшою мірою відповідає ідеї пропорційної системи із голосуванням в регіональних виборчих округах за відкритими списками. Тобто люди матимуть можливість вибрати людей зі списку, а не голосувати просто за список. Цей законопроект рекомендований головним науково-експертним управлінням Верховної Ради в тому сенсі, що його можна прийняти за основу. Але я хочу принципово звернути увагу не на те, що якийсь із згаданих законопроектів буде розглянутий, а на те, що зараз профільних комітет ВРУ прийняв рішення всі ці законопроекти винести в зал і нехай, мовляв, депутати самі визначаються. Ми прекрасно розуміємо, що коли ці законопроекти будуть в залі, то кожен депутат визначиться як захоче. І потім скаже, що він голосував за відкриті списки і будуть вводити таким чином в оману людей», - знепокоюється Конончук.

На переконання експерти, Верховна Рада не готова сьогодні  до питання реформування виборчого законодавства. Адже вона могла б уже провести комітетські слухання, парламентські слухання, щоб обговорити всі питання і завдання, які має вирішити реформа. Наразі є бар’єр політичного середовища щодо розгляду питання реформи виборчого законодавства як на місцевих,так і на парламентських виборах.

«Якщо станеться чудо і парламент прийме реформу виборчого законодавства, то зміниться політична палітра зміниться таким чином, скільки має підтримки та чи інша сила у суспільному середовищі. Це пропорційна система, відповідно сукупність голосів для партій по всій країні буде визначати те, чи заходить партія в парламент, чи ні. Це буде залежати від рівня виборчого бар’єру, який може бути переглянутий до наступних виборів. Зараз він 5%», - говорить Конончук.

За її словами, відкриті списки відкривають принципову можливість  - втрата олігархами контролю за складом ВРУ. Бо в гру вступає виборець.

«Уже ніхто з тих, хто формує списки не буде гарантований від того, що його люди на умовно прохідному місці до 5% в списку, що ці люди точно зайдуть у парламент. Саме втрата цього контролю  над складанням списків, над голосуванням за конкретних людей у різних виборчих регіонах, і лякає нинішніх держателів політичних акцій. Це означає, що парламент уже не стає настільки підконтрольним інтересам замовників тих політичних ешелонів, які йдуть у парламент», - продовжує політологиня.

Вона також наводить ще одну принципову можливість, яку дають відкриті виборчі списки  – скорочення обсягів політичної корупції , але не тому що стане менше цієї політичної корупції, а тому що вона буде економічно дорожчою.

«Якщо сьогодні в окрузі потенційно кандидату потрібно підгодувати , скажімо, в середньому 160 тисяч виборців, то для того, щоб подолати виборчий бар’єр, наприклад, у 5% партія повинна знайти підтримку приблизно у 1,5 млн людей.  Відкриті виборчі списки несуть послаблення позицій замовників політичних сил, і водночас сприяють зміцненню політичної партії як політичних інституцій», - резюмувала Конончук.

Потрясіння із коаліцією навряд чи будуть у новому політичному сезоні.

«У своїй більшості вона вже виконала свої першочергові завдання: вибори відбулися, в парламенті склалися більш-менш стабільні політичні розклади, ніхто не кидається мандатами, ніхто не ставить питання про розпуск парламенту, функціонує керівництво ВРУ та комітети, переобраний уряд. Тому прикладні функції коаліції закінчилися», - говорить політолог.

За його оцінками, між ключовими гравцями цієї коаліції якісь взаємні напади чи провокації не вдаються. «Можливо, чим ближче до виборів ситуація між цими гравцями загостриться. Сьогодні між цими гравцями є консенсус, що жодна з цих сторін не зацікавлена в дострокових парламентських виборах, через цю незацікавленість будуть дії зберегти цей склад парламенту до наступної каденції нового строку нового парламенту. Уже не так багато часу залишилося, щоб пройти умовно весь термін і втопитися, так би мовити, наприкінці», - зауважує Полтораков.

На його бачення, внутрішньої кризи в коаліції немає.

Пропонуємо також переглянути запис прес-конференції