Правозахисники розказали як військовополонені опиняються за бортом державної медичної опіки

    • Прес-конференція
    • Учасники: Олександр Павліченко, Андрій Гладун, Вадим Климюк,Оксана Сафронова
    • Розсилка
    Правозахисники розказали як військовополонені опиняються за бортом державної медичної опіки

    З початку збройного конфлікту на сході України за даними СБУ з полону самопроголошених лнр-днр було звільнено щонайменше 3 084 особи. Ще понад 100 осіб досі залишаються в полоні. Усі ці люди стикалися з психологічним насильством, а значна частина з них - з тортурами та жорстоким поводженням, що неодноразово відзначалося у правозахисники звітах. Про це розповіли правозахисники під час прес-конференції в прес-центрі Главкома.

    За словами правозахисників, військовополонені становлять особливу категорію, адже вони часто зазначають не лише катувань під час допитів, але й жорстокого поводження з мотивів помсти. Тому в даних випадках державі недостатньо обмежуватися лише документуванням порушень норм гуманітарного права, що відбувалися стосовно полонених – слід врахувати необхідність реабілітації та реінтеграції осіб, що повертаються після полону у мирне життя.

     

    Правозахисники стверджують, що медичної допомоги та особливого порядку її надання для військовослужбовців, що були захоплені у полон, національним законодавством не передбачено. Учасники АТО, які вийшли з полону, можуть претендувати на медичну допомогу на підставі отримання статусу учасника бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

     

    Отримання психологічної допомоги може ускладнюватися через кілька причин. По-перше, відсутністю самої інформації про шляхи її отримання. По-друге, слабкою організаційною роботою командування військових частин. По-третє, спілкування з психологом через розповсюджені негативні стереотипи часто пов’язане з певною стигматизацією (тавруванням) тих, хто звертається за такого роду допомогою, через що пропозиція пройти курс психологічної реабілітації може навіть відлякувати частину військовослужбовців.

     

    Правозахисники наполягають, що в інтересах осіб, постраждалих від перебування в полоні, Уряду України треба прискорити утворення міжвідомчої робочої групи для регулярної фіксації та розслідування фактів порушення прав людини та норм міжнародного гуманітарного права на тимчасово окупованій території України та в районі проведення АТО з залученням органів державної влади, правоохоронних органів, представників міжнародних організацій. Створення такої групи передбачено Планом заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини, а відповідний проект нормативного акту невиправдано тривалий час перебуває у процесі погодження між органами виконавчої влади.

     

    Окрім того МОЗУ, Мінсоцполітики, Мінюсту пропонується вжити заходів, передбачених Генеральною Асамблеєю ООН «основні принципи і керівні положення, що стосуються права на правовий захист і відшкодування збитку для жертв грубих порушень міжнародних норм в області прав людини і серйозних порушень міжнародного гуманітарного права» від 16 грудня 2015 р, а саме забезпечити максимально можливі гарантії того, щоб жертви збройного конфлікту були оточені особливою увагою і турботою, аби уникнути повторного травмування їх психіки в ході юридичних і адміністративних процедур, спрямованих на забезпечення справедливості і відшкодування збитку.

     

    Пропонуємо також переглянути запис прес-конференції «Аналіз дій держави щодо військовополонених після їх звільнення: проблеми доступу до лікування та психологічної реабілітації». Запрошені гості: Олександр Павліченко, Харківська правозахисна група; Андрій Гладун, Українська Гельсінська спілка з прав людини; Вадим Климюк, Українська фундація громадського здоров’я; Оксана Сафронова, Українська фундація громадського здоров’я





    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ