«Справа Без’язикова: нові обставини»

«9 травня цього року Генеральною прокуратурою  України, орган, який підтримує державне обвинувачення, обвинувальний акт щодо нашого клієнта Івана Без’язикова був переданий до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Чому саме Павлоградський міськрайонний суд, було великим питанням і для нас. Склалася цікава ситуація з призначенням судового підготовчого засідання, бо навіть сама суддя в телефонній розмові сказала, що обвинувальний акт був отриманий судом 9 травня, а вже через пару днів в нашого підзахисного закінчувався продовжений термін запобіжного заходу, тобто у суді було максимум два дні, щоб призначити підготовче засідання. Тому засідання було призначене на 11 травня. Це все вказувало на те наскільки швидко  СБУ та Генпрокуратурою хотілося передати всі документи до того суду, який вони вважали буде їм потрібний, де є можливість найбільше приховати деталі справи, а також взагалі, щоб не було змоги висвітлювати події по цій справі», - говорить Попик.

За її словами, 11 травня 2017 року відбулося підготовче судове засідання, на якому суддя Павлоградського міськрайонного суду, ознайомившись із обвинувальним актом, побачила, що цей акт є непідсудний даному суду. «Тому нею була винесена ухвала від 11 травня 2017 року , якою вона направила обвинувальний акт до Вищого спеціалізованого суду України (ВССУ) з розгляду  цивільних і кримінальних справ для визначення підсудності. Нами, як стороною захисту, також було направлено клопотання до ВССУ щодо визначення підсудності», - зазначає адвокат.

 Станом на 23 травня 2017 року  ВССУ виніс рішення, яким відмовив у задоволенні клопотання адвокатів щодо визначення підсудності та ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області і залишив на обвинувальний акт на розгляді  в Павлоградському міськрайонному суді.

«Однією з причин залишення справи у Павлоградському міськрайонному суді є те, що це єдиний суд, де певна частина судів має доступ до державної таємниці. Чому винесено таке рішення дивно стало для всіх. Тому що в обвинувальному акті конкретно зазначено те, що місце вчинення інкримінованих злочинів нашому підсудному точно не визначено», - продовжує Попік.

Адвокати переконанні, що обрали саме цей суд, аби швидко розглянути цю справу без будь-якого висвітлення в ЗМІ.

«На сьогоднішній день ми знову чекаємо призначення підготовчого судового засідання в Павлоградському районному суді. Тому що після визначення підсудності знову все починається спочатку відповідно норм Кримінально-процесуального кодексу, і призначається підготовче засідання», - сказала Попік.

Інший адвокат полковника ЗСУ Олег Веремієнко зазначив, що полковника Без’язикова обвинувачують за частиною 1 статті 111 КК України, як вчинення державної зради, тобто діяння умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальної цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, а саме: переході на бік ворога в період збройного конфлікту. А також участь в діяльності терористичної організації так званої «Донецької народної республіки» дії Без’кваліфіковані за частиною 1 статті 258 -3 КК України, як участь в терористичній організації.

Як повідомляв Главком, одного з адвокатів Олега Веремієнка після того, як вступив у захист Івана Без’язикова Генпрокуратура почала переслідувати. Проти нього відкрито кримінальну справу.

Нагадаємо також, що «лнр», «днр» не визнано терористичними організаціями. Верховна Рада на початку 2015року намагалася заповнити цю прогалину – парламентарі розглядали «кабмінівський» законопроект № 1840 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання організацій терористичними». Від початку цей проект передбачав конкретну процедуру розгляду Вищим адміністративним судом позовів поданих Генпрокуратурою, прокурорами областей та інших про визнання організації терористичною. Але вже в ході його розгляду в залі були додані пропозиції депутатів щодо можливості визнання організацій терористичними безпосередньо Верховною Радою за поданням РНБО. Саме ці правки той законопроект і поховали – профільний комітет та Головне юридичне управління зазначили, що Рада хоче перебрати на себе неконституційні функції, і до другого читання 1840 не дожив. У своєму висновку комітет окремо зазначив, що цей законопроект вже неактуальний, бо зареєстровано фактично альтернативний проект № 2139 з дещо зміненою назвою – «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів боротьби з тероризмом». Даний законопроект в сесійній залі парламенту не розглядався.

Запис прес-конференції