У 2016 році ситуація зі станом прав людини в Україні погіршилася - доповідь правозахиснків

Правоохоронна реформа провалися в 2016 році. Головними причинами є відсутність фінансування та погано проведена атестація міліціонерів. Як наслідок є брак кількості особового складу та підвищення рівня кримінальної ситуації в країні. Про це розповів правозахисник Харківської правозахисної групи Євген Захаров під час прес-конференції в прес-центрі Главкома.

На переконання правозахисника, є дві причини, чому провалилася в минулому році правоохоронна реформа. Перша – погано проведена переатестація.

«Бо нормативні документи, за якими вона проводилася були вкрай поганими і всіх, кого звільнили за атестацією, поновилися через суди на своїх посадах. Всі, хто бажав, ті і поновилися. Наприклад, в харківській області, де я мешкаю, всі начальники райвідділ , всі заступники начальників обласного управління, начальники департаментів, що були звільненні через атестацію, усі вони сьогодні працюють на своїх посадах», - говорить Захаров.

Друга причина – відсутність фінансування.

«Справа в тому, що було обіцяно, що тим, хто пройде атестацію, буде підвищено заробітну плату. Але коштів не було. Кошти пішли на створення нової патрульної поліції у 32 містах України. Людям зарплату не підвищили. Сталася абсолютно ненормальна ситуація, коли основна частина поліцейських, слідчі, оперативники, дільничі отримували в два-три рази менше зарплатню, ніж молоді патрульні, які стаж роботи мали півроку або рік. Начальники райвідділв отримували менше, ніж патрульний, начальники штабів обласний управлінь отримували таку ж саму зарплату, яку отримував патрульний», - продовжує правозахисник.

Наслідком такої ситуації стало масове звільнення людей з Національної поліції. На жовтень 2016 року був некомплект 40% особового складу, що і було однією з причин того, що підвищився рівень злочинності, зменшився рівень розкриття справ, бо немає кому розкривати ті злочини.

«З 1 жовтня 2016 року зарплату підняли, зрівняли , і зараз є можливість для того, щоб знову поновити цю реформу. Але зараз це вже значно важче робити, система оговталася, і я особисто спостерігаю дуже серйозний спротив реформаторським намаганням, тепер все складніше робити, аніж це було два роки тому», - висловлює занепокоєння Захаров.

За його словами, також найбільше надходить скарг від громадян щодо на катування з боку СБУ. До офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини надходять скарги щодо катування, половина з цих скарг стосуються СБУ.

«Працівники СБУ не надають допуск адвоката до затриманого для надання правової допомоги. Це хронічна проблема. Вони затримують без дозволу слідчого судді. Це пов’язано з тим, що закон про Службу безпеки не містить всіх тих обмежень, які є для поліції, що міститься в кримінально-процесуальному кодексі. Наприклад, за законом СБУ не може мати в своєму підпорядкуванні слідчих ізоляторів, тим не менше вона їх має, утримує там багато людей, формує так званий обмінний фонд людей, я розумію, що вона змушена це робити. Але робиться це в спосіб, який абсолютно неприйнятний з позицій прав людини», - говорить Захаров.

Фактично СБУ використовує ні що інше як насильницькі зникнення, що є злочином за міжнародним правом. Це заборонено Міжнародною конвенцією про заборону насильницьких зникнень.

«Одна із статей цієї Конвенції оголошує, що навіть стан війни  і надзвичайний стан не є виправданням застосування таких засобів. Тим не менше ціла державна установа СБУ цим займається. На жаль, жодної реакції СБУ не має на такі зауваження з боку правозахисників», - резюмував Захаров.

Пропонуємо також переглянути запис прес-конференції