10 років тому «Шахтар» виграв Кубок УЄФА. Де зараз герої стамбульського фіналу?
З гравців, які тоді виходили на поле, кар'єру завершили лише двоє
Десять років тому, 20 травня 2009 року сталася історична подія. Вперше і досі єдиний раз в незалежній історії українського футболу вітчизняний клуб здобув євротрофей. Донецький «Шахтар» виграв останній розіграш Кубка УЄФА. З наступного року турнір хоч і продовжив існувати, але вже в трохи іншому форматі, під назвою Ліги Європи.
Шлях до фіналу «гірники» тоді розпочали з Ліги чемпіонів. У кваліфікації вони перемогли хорватське «Динамо» з Заґреба (2:0, 3:1), а в груповому турнірі двічі здолали швейцарський «Базель» (2:1, 5:0), двічі програли португальському «Спортінґу» (0:1, 0:1) і перемогли в заключному турі після домашньої поразки 1:2 на «Камп Ноу» іспанську «Барселону» - 3:2.
Посівши в групі третє місце, «гірники» перейшли в Кубок УЄФА. В 1/16 фіналу вони перемогли англійський «Тоттнем Готспур» (2:0, 1:1), в 1/8-й - російський ЦСКА з Москви (0:1, 2:0), у чвертьфіналі - французький «Олімпік» з Марселя (2:0, 2:1). Найпринциповіше протистояння донеччани виграли у півфіналі. Суперниками були найпринциповіші внутрішні суперники - очолюване росіянином Юрієм Сьоміним київське «Динамо». На стадіоні імені Лобановського у столиці була зафіксована нічия 1:1, а доля путівки у фінал на донецькому РСК «Олімпійський» вирішилася на 89-й хвилині, коли після елементарної помилки марокканського оборонця киян Бадра ель-Каддурі забив бразилець Ілсіньо.
У тому, що «Шахтар» виграє поєдинок на стамбульському «Шюкрю Сарачоґлу», сумнівів не виникало. Хоча б виходячи з кадрових втрат суперника, які можна було назвати називати непоправними. І якщо оборонцеві збірної Німеччини Перові Мертезаккеру і португальському нападнику Уґу Алмейді у тренера Томаса Шаафа ще була певна заміна, то дискваліфікація плеймейкера бразильського Дієґо виглядала катастрофою. На цьому гравцеві були зав'язані всі тактичні побудови «Вердера». Як показали події фіналу, футболісти бременського клубу так і не знайшли атакуючих варіантів, діючи без Дієґо. Або погано шукали, чого теж не можна виключати.
У «Шахтаря» перед головним матчем в його історії теж була одна втрата. Опорний півоборонець Томаш Гюбшман заробив у півфінальному матчі проти київського «Динамо» третє попередження і фінал автоматично пропускав. Правда, непоправною цю втрату не назвеш, хоча чех і вважався основним «хвилерізом» гірників з часів переходу з «Шахтаря» в російський «Зеніт» Анатолія Тимощука. На цю позицію у Луческу було, як мінімум, два гідних резервісти.
Спочатку кращі шанси з'явитися в стартовому складі були у серба Іґора Дуляя. Але залишався ще поляк Маріуш Левандовскі, який перебував на підйомі після забитого переможного м'яча у ворота того ж «Динамо» в півфіналі Кубка України. У підсумку румунський наставник донеччан зупинився на другому варіанті. І, як показали подальші події, не помилився. Левандовскі з роллю руйнівника бременського конструктиву впорався. Хоча справедливості заради варто помітити, що без Дієґо там і вправлятися особливо було ні з чим.
«Шахтар» (Донецьк, Україна) – «Вердер» (Бремен, Німеччина) – 2:1 д.ч.
Голи: 1:0 – Луїс Адріано (25). 1:1 – Налдо (35). 2:1 – Жадсон (97)
«Шахтар»: П'ятов – Срна (к), Олександр Кучер, Чигринський, Разван Рац – Ілсіньо (Олексій Гай, 100), Маріуш Левандовскі, Фернандіньо, Вілліан – Жадсон (Дуляй, 112) – Луїс Адріано (Олександр Гладкий, 89). Тренер – Мірча Луческу
«Вердер»: Візе – Клеменс Фрітц (Пасанен, 95), Прьодль, Налдо, Беніш – Торстен Фрінґс, Бауманн (к), Петер Німейєр (Ціоліс, 103), Мезут Йозіль – Клаудіо Пісарро, Маркус Розенберґ (Аарон Гунт, 77). Тренер – Томас Шааф
Судді: Медіна Кантальєхо – Ґуадамуро, Перес Дель Паломар (усі – Іспанія)
Попередження: Срна (57), Маріуш Левандовскі (77), Ілсіньо (87) – Торстен Фрінґс (45+1), Клеменс Фрітц (82), Ціоліс (115), Беніш (120+2)
20 травня 2009 року. Стамбул. Стадіон «Шюкрю Сарачоґлу». 37 357 глядачів
То де зараз вони, герої стамбульського фіналу?
Андрій П'ятов (воротар), 34 роки
Досі, уже впродовж 12-ти років виступає за «Шахтар».
Даріо Срна (оборонець), 37 років
З 2018 року хорват, відбувши дискваліфікацію за вживання допінгу, виступає за клуб італійської Серії А «Кальярі».
Олександр Кучер (оборонець), 36 років
З 2017 року виступає у турецькій Суперлізі, за клуб «Кайсеріспор».
Дмитро Чигринський (оборонець), 32 роки
З 2016 року грає за грецький АЄК з Афін.
Разван Рац (оборонець), 37 років
Завершив кар'єру торік, на Батьківщині у Румунії, виступаючи за клуб «Тімішоара».
Ілсіньо (півоборонець), 33 роки
З 2016 року бразилець виступає за клуб американської MLS «Філадельфія Юніон».
Маріуш Левандовскі (півоборонець/оборонець), 40 років
Кар'єру гравця поляк завершив у 2013 році в статусі футболіста «Севастополя». У листопаді 2017-го розпочав тренерську діяльність, очоливши рідний клуб «Заґлембе» з Любліна. Однак через рік через незадовільні результати був звільнений. Наразі займається бізнесом.
Фернандіньо (півоборонець), 34 роки
З 2013 року бразидець виступає за «Манчестер Сіті», став із клубом триразовим чемпіоном Англії.
Вілліан (півоборонець), 30 років
З 2013 року виступає за лондонський «Челсі», став у складі «аристократів» дворазомим чемпіоном Англії.
Жадсон (півоборонець), 35 років
З 2017 року виступає за клуб «Корінтіанс», з яким у 2017-му вдруге в кар'єрі став чемпіоном Бразилії. Перший титул Жадсон виграв у лавах «Сан-Паулу».
Луїс Адріано (нападник), 32 роки
З 2017 року виступає за ще один ненависний для прихильників команди київського «Динамо» клуб - російський «Спартак» з Москви.
Олексій Гай (півоборонець), 36 років
З 2018 року виступає за донецький «Олімпік».
Іґор Дуляй (півоборонець), 39 років
Кар'єру гравця серб завершив у 2014 році в складі «Севастополя». З 2016-го - помічник Паулу Фонсеки у тренерському штабі «Шахтаря».
Олександр Гладкий (нападник), 31 рік
З початку поточного року представляє клуб другого турецького дивізіону «Адана Деміспор».
Томаш Гюбшман (півоборонець), 37 років
З 2014 року і понині грає на Батьківщині, у Чехії, за клуб «Яблонець».
Мірча Луческу (головний тренер), 73 роки
У 2017-2019 роках румунський спеціаліст очолював збірну Туреччини. Проваливши з командою кінцівку відбору до чемпіонату світу-2018, а згодом виступи в Лізі націй, відправлений у відставку. Зараз на заслуженому відпочинку.
Олександр Спиридон (тренер), 58 років
З 2018 року очолює команду своєї Батьківщини, національну збірну Молдови.
Зауважимо, що до «Шахтаря», в совєцькі часи тричі володарями євротрофеїв ставали київські динамівці. У сезоні-1974/1975 вони здобули Кубок володарів кубків і Суперкубок УЄФА, а в 1985/1986-му взяли Кубок кубків повторно.
Іван Вербицький, «Главком»
Коментарі — 0