Льодовий палац, сноу-парк і зміни в законодавстві: 5 порожніх обіцянок міністра Жданова
Спортивний міністр нікому не відмовляє. Але між обіцянками і реальними справами прірва
Сьогодні, 18 лютого, виповнюється рік з того моменту, як фристайліст Олександр Абраменко приніс Україні золото на Олімпіаді-2018 у Пхьончхані. А відповідно маленький ювілей святкує й висловлювання міністра молоді і спорту Ігоря Жданова про те, що в Буковелі з’явиться сноу-парк для підготовки фристайлістів, який нічим не поступатиметься корейському олімпійському аналогу.
Власне, трампліни для фристайлістів мали стати лише малою частиною великого комплексу для тренувань і змагань з багатьох зимових видів спорту, зокрема біатлону, лижних перегонів, сноуборду, гірських лиж. В якийсь момент поява нової бази виглядала настільки реальною, що, приміром, капітан збірної України з біатлону Дмитро Підручний торік навесні сміливо говорив, що меншою мірою літні збори команда проводитиме вдома, в Буковелі. Перші кроки, судячи з фотозвітів, були зроблені: зі схилів позрізували дерева, повикорчовували пеньки, розрівняли ґрунт. Але на тому й усе. База в Буковелі стала однією з багатьох даних паном Ждановим і невиконаних обіцянок.
Ось список найпомітніших із них.
1. Багатофункціональний льодовий комплекс «Авангард» у Києві
Відновити ковзанку, яка десятиліттями вважалася основною базою підготовки українських хокеїстів, обіцяло не одне покоління спортивних чиновників. За часів віце-прем’єрства знаного любителя хокею Бориса Колеснікова льодовий майданчик уже начебто був близький до здачі. Його обіцяли запустити в експлуатацію в травні 2012-го. Однак в останню мить роботи було заморожено, а після закінчення Євро-2012 пан Колесніков, вочевидь, втратив інтерес до спортивних об’єктів у Києві.
Ігор Жданов пішов іще далі. Глобальну реконструкцію «Авангарду» він анонсував на власній сторінці у Facebook ще навесні 2017-го. Тоді міністр обіцяв, що першим етапом робіт мають стати ремонт будівлі льодової арени, облаштування там глядацьких трибун на тисячу місць, роздягалень для спортсменів, туалетів і душових кабін. Завершити роботи тоді планували до осені 2018-го. Наступною чергою Жданов обіцяв побудувати спортивно-реабілітаційний комплекс та олімпійський 50-метровий басейн. Повна реконструкція мала відбуватися в три черги й розтягтися на шість років.
Станом на середину лютого 2019-го на території «Авангарду» не вдарили палець об палець. Причина зволікання начебто стосувалася форми власності. Лише на початку листопада минулого року столична прокуратура через суд скасувала договір оренди приміщень спорткомплексу «Авангард», укладений в обхід держави, і повернула об’єкт у комунальну власність.
2. Водно-спортивний комплекс «Спартак» у Миколаєві
Стан трамплінів, на яких робив свої перші кроки й тривалий час тренувався майбутній олімпійський чемпіон Абраменко жахливий. Невдовзі після перемоги Олександра в Пхьончхані інтернет облетіли вражаючі світлини тієї руїни, на якій колись готувалися знані спортсмени (не лише Абраменко, а й призерка чемпіонату світу Ольга Волкова). Поіржавілий, порослий бур’яном, в аварійному стані трамплін давно виведений із експлуатації з міркувань безпеки. На будівництво нового коштів ніхто не виділяє. Зрозуміло, що члени національної збірної з фристайлу звикли тренуватися за кордоном. А зміни їм у таких умовах не підготуєш.
Ігор Жданов рік тому відреагував на публікації миттєво. Повернувшись із Пхьончхана, він відвідав Миколаїв одним із перших, із розумінням вислухав там керівників спорткомплексу і тренерів. За підсумками візиту з’явився пост у Facebook, у якому міністр бідкався, що, за оцінками місцевої влади, на реконструкцію трампліна треба близько 20 млн грн. Щоправда, пан Жданов вказав на одну деталь: через забруднення каналу стічними водами займатися там дітям небезпечно. «Як альтернативу місцева влада розглядає варіант будівництва нового трампліна в іншій локації», — підсумував чиновник. І більше про миколаївський об’єкт не згадував.
Олександр Абраменко в інтерв’ю незадовго до чемпіонату світу-2019, на якому він виграв срібну медаль, на запитання, чи намітилися після його олімпійської перемоги зміни в розвитку фристайлу в Україні, відповів: «Якихось істотних, звичайно ж, не бачу. Тому що бази в нас понині своєї немає. Тільки розмови ведуться».
3. Плани санкарів
Під час Олімпійських ігор у Пхьончхані чималий резонанс викликали висловлювання санкаря з Кременця на Тернопіллі Андрія Мандзія. Хлопець розповів, що через брак фінансування змагальні сани виготовляє власноруч у себе в гаражі. І на підтвердження виклав у мережу відео, після якого миттю здобув популярність не лише в Україні. Звісно, наші чиновники не могли відмовчатися.
Після завершення Олімпіади Ігор Жданов поговорив зі спортсменом і запевнив, що в наступному сезоні, тобто починаючи з літа 2018-го, створить усі необхідні для якісної підготовки та виступів умови. Однак у процесі суперечок і дискусій із розкритикованим Мандзієм через некваліфікованість тренерським штабом збірної в міністерстві дійшли висновку, що «не все так погано у нашому домі».
І фактично залишили забезпечення збірної із санного спорту на тому самому рівні, що й до Олімпіади в Пхьончхані. Лишень згаданий вище спортсмен змагається вже на санях, виготовлених державним, а не власним коштом. Цікаво, що в процесі післяолімпійських баталій Андрій казав: якщо ситуація кардинальним чином не зміниться, він піде зі спорту, бо боротися за місця в третьому десятку у свої 30 сенсу надалі не бачить. «За умови оптимального забезпечення буду в десятці», — обіцяв тоді спортсмен. Однак нічого особливо не змінилося. Не змінилися й займані місця.
4. Зміни в законодавстві
Ще влітку 2015-го Ігор Жданов обіцяв ініціювати на урядовому рівні внесення змін до законодавства, які мали б зняти окремі непрості питання функціонування нашого спорту. Перше мало стосуватися зміни спортивного громадянства українськими спортсменами, які раніше починали виступати за інші держави без карантину і перешкод. Про першу «перемогу» такого штибу пан Жданов відзвітувався ще тоді. Мовляв, кримська метальниця спису Віра Ребрик стала росіянкою за 150 тисяч євро. Надалі усі норми стосовно переходів обіцяли затвердити законодавчо, щоб самовільно покидати Україну не моли ні окремо взяті атлети особисто, ні не відправляли б їх нікуди матеріально зацікавлені в цьому федерації. Кошти за перебіжчиків мали б іти виключно в державну казну і на розвиток виду спорту в державі.
Втім, ситуація з недавньою зміною громадянства чемпіонкою Європи і призеркою чемпіонату світу з легкої атлетики Наталією Погребняк, яка стала росіянкою «за сімейними обставинами» (одруження і народження дитини) демонструє, що ні юридичних, ні бодай декларативних змін не відбулося. Підкилимні домовленості надалі в силі.
Ще одні зміни до законодавства та умов ліцензування телерадіомовників мали спонукати транслювати спортивні події. Зокрема, передбачити обов'язкову наявність певної кількості ефірного часу, присвяченого спортивним подіям і новинам. Міністр начебто звертався до Нацради з питань телебачення і радіомовлення з проханням надати відповідні рекомендації, а міністерство було готове виступити з такою законодавчою ініціативою. Однак про ефективність цієї діяльності свідчить повна відсутність спорту навіть у блоках новин на більшості центральних телеканалів.
5. База підготовки зимових видів спорту «Буковель»
Офіційно припинення робіт на згадуваній вище території пов’язують з тим, що Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА скасував тендер на спорудження сучасного спортивного комплексу в Буковелі. Відповідне рішення було ухвалено на основі листа Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, яка виявила порушення в проведенні процедури закупівель. Тоді як сам характер порушень не вказується. Неофіційна причина — наслідки політичного протистояння між чинним керівництвом держави та олігархом Ігорем Коломойським.
Іван Вербицький, «Главком»
Коментарі — 0