Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Два роки після вибухів у Калинівці: експертиза триває, підозрюваних немає

    • Розсилка
    Два роки після вибухів у Калинівці: експертиза триває, підозрюваних немає

    Рівно два роки тому, увечері 26 вересня 2017-го, небо під Вінницею було багряним: о 21:45 на 48-му арсеналі Збройних сил України стався вибух, який спричинив масштабну пожежу та подальшу детонацію й розліт боєприпасів

    Пройшло два роки, пошкоджене житло відновили, арсенал «наростив м’язи» та вдосконалює свою територію, убезпечуючи себе від ймовірних диверсантів. Водночас неконтрольовані вибухи внаслідок, наприклад, загоряння трави, досі відбуваються.

    Але як розслідують кримінальне провадження за ознаками диверсії, яке зареєстрували наступного дня, 27 вересня 2017 року військові прокурори?

    Vежа дізнавалася про хід досудового розслідування та чи притягнули когось до кримінальної відповідальності за події дворічної давнини на території військової частини.

    Столична експертиза: триває, але обіцяють закінчити

    Основний камінь спотикання у досудовому розслідуванні, яке повільно, але вже впевнено стає «висяком» для слідства – комплексна військова експертиза. Її результатів вже другий рік не можуть дочекатися вінницькі слідчі СБУ та військові прокурори.

    Експертизу проводять у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз Міністерства юстиції України.

    Загалом у кримінальному провадженні за фактом вибухів боєприпасів на 48-му арсеналі Збройних сил України інститут проводить три комплексні військові експертизи, дві з яких виконані та передані замовникам. Результати ще однієї експертизи знаходяться на стадії оформлення висновків.

    У КНДІСЕ додають, що в  рамках проведення експертизи було проведено три слідчих експерименти.

    «В роботі експерти використовували нині апробовану методику досліджень ракетно-артилерійського озброєння, що відображено у висновках. Термін виконання експертиз обумовлений значною завантаженістю експертів, особливо велику кількість об’єктів досліджень та кількість питань, а також залученням спеціалістів та фахівців для проведення досліджень. Виконання крайньої призначеної експертизи знаходиться на особистому контролі керівництва КНДІСЕ та буде завершено найближчим часом», – обіцяють експерти.


    Читайте також


    Хоча й рік тому вони обіцяли аналогічне «буде завершено найближчим часом», але 365 днів для цього їм не вистачило.

    Військова прокуратура: понад 100 томів справи, без підозрюваних

    Разом з тим, у військовій прокуратурі Вінницького гарнізону Центрального регіону України Veжі повідомили, що станом на вересень 2019 року матеріали кримінального провадження не поміщаються у 100 томах. До відома читачів: один том – це 250 аркушів паперу. Й це не кінець.

    Крім того, військові прокурори діляться такими статистичними даними щодо дворічного розслідування:

    • допитано як свідків 1087 осіб;
    • проведено 964 огляди місця події;
    • із використанням поліграфа допитано 60 осіб як свідків;
    • направлено 372 запити та 178 доручень тощо.

    За два роки слідства про підозру у вчиненні диверсії не оголосили нікому.

    Антитерор на арсеналі: тренування, навчання, робочі наради, досвід ООС

    Спецслужби відповідають за свою ділянку роботи. Так, у Координаційній групі Антитерористичного центру при Управлінні Служби безпеки України на наш запит відповіли, що з моменту вибуху арсеналу тричі проводили спільні тренування органів управління та сил цивільного захисту щодо евакуації населення з населених пунктів, прилеглих до 48-го арсеналу.

    Також протягом року, кажуть у спецслужбі, провели 30 робочих зустрічей, на яких аналізували загрози, які можуть вплинути на стан захищеності військової частини.

    «Усі заходи вживаються  з урахуванням аналізу напрацювань іноземних партнерів у сфері протидії терористичним та диверсійним проявам, а також досвіду, здобутого суб’єктами боротьби з тероризмом під час участі в АТО/ООС, що проводяться на Сході України», – запевнили у вінницькому управлінні СБУ.

    Між іншим: гуцули, які не полетіли в Грецію, позивалися до Кабміну

    У Єдиному державному реєстрі судових рішень інформація щодо кримінального провадження за фактом диверсії фактично відсутня: військові прокурори своїм рішенням засекретили всі ухвали, які виносять українські суди у рамках досудового розслідування. Мотив: є загроза національній безпеці та розголошення секретних відомостей.

    Втім, інші цікавинки таки можна знайти.

    Так, сім’я з Івано-Франківщини ще в 2018 році позивалася до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди, «заподіяної терористичним актом 27 вересня 2017 року в районі міста Вінниці”.

    «Позовні вимоги мотивували тим, що вони з метою туризму, відпочинку та паломництва вирішили на короткотерміновий період часу виїхати у вересні 2017 року до Греції та в межах тижня побувати в Греції, після чого повернутися до постійного місця проживання в Україну”, – йдеться в матеріалах справи.

    Купили квитки на потяг з Коломиї до Києва й на літак: з Києва до Афін.

    «При наближенні поїзда до Вінниці, в якому вони їхали до Києва, поїзд зупинився посеред поля і їм було адміністрацією поїзда доведено до відома, що в Калинівці скоєно терористичний акт (диверсію), внаслідок чого хаотично вибухають боєприпаси на складі їх зберігання, а також ці снаряди обстріляють залізну дорогу, по якій має рухатися поїзд. А тому для безпеки пасажирів керівництво залізничних доріг України прийняло рішення про зупинку поїзда та дочікуватись локалізації терористичного акту (диверсії)”, – йшлося в позовній заяві.

    Відтак, поки стояли потяги та було перекрито повітряний простір у небі над Калинівкою, пасажири з Коломиї спізнилися на літак до Афін.

    Після цього й вирішили написати позов. Вимагали майже 22,5 тис грн майнової та 12 тис 800 грн моральної шкоди.

    Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 7 грудня 2018 року у позові відмовлено повністю. Це рішення 19 березня 2019 року залишив у силі та без змін Івано-Франківський апеляційний суд.

    Як інформувала Veжа,  на технічній території 48-го арсеналу триває будівництво першої черги захисних обсипних залізобетонних сховищ.

    Спроектовані вони за стандартами НАТО. Об’єкти будуть обладнані системами автоматичного пожежогасіння, сигналізаціями, всередині сховищ буде відеоспостереження. Вхід до сховищ буде обладнаний біодоступом: сканування сітківки ока та відбитки пальців. Військові кажуть, що нові сховища будуть спроможні витримати ядерний удар – як зовні, так і зсередини.

    Всього до кінця 2019 року на 48-му арсеналі збудують 15 таких сховищ, до кінця 2021 – 56 сховищ.

    Джерело: VЕЖА

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ