Der Spiegel: «Справа інформатора» стосовно розмови Трампа розбурхала Вашингтон

Один із співробітників американських спецслужб, ймовірно, надав департаментові внутрішньої безпеки «гарячу» інформацію про Дональда Трампа та Україну. Проте, уряд США відмовляється її оприлюднити. Що ховається за цим?

Для президента США Дональда Трампа та його дружини Меланії п’ятниця мала стати важливим днем: вони приймали в Білому Домі на званому обіді прем’єр-міністра Австралії Скотта Моррісона.

Але політичні кола в столиці США збуджує зовсім інша справа: в повітрі висить питання, чи міг видати президент Трамп у своїй розмові з досі невідомим іноземним політиком державні таємниці? Або, чи дав він обіцянку, яка, можливо, може стати проблематичною?

Ця історія потенціально може стати причиною чергової важкої кризи уряду Трампа. А може й не спричинити. Це питання залишається відкритим. Парадокс полягає в тому, що лише кілька «посвячених» осіб в Вашингтоні справді знають її подробиці. Ключове слово в ній – Україна. Але, насправді, досі невідомо, про що, власне, йдеться. Загадана таємниця оточена секретністю...

Але дещо все ж таки є: точно відомо, що інформатор, вочевидь – співробітник американських спецслужб під час своєї роботи в уряді Трампа кілька тижнів тому почув, побачив або пережив речі, які він (чи вона) вважає вкрай підозрілими. Замість того, щоб звернутися з ними до газети чи до опозиції, ця людина обрала «службовий» шлях.

Він чи вона проінформував 12 серпня Генерального інспектора спецслужб Майкла Аткінсона. Це – своєрідний головний наглядач вашингтонського апарату спецслужб, який має проводити розслідування можливих злочинів незадежно від політичної кон’юнктури. За правилами, які були прийняті ще до початку трампового президентства, Генеральний інспектор також є першою інстанцією для внутрішніх інформаторів.

Чому блокується оприлюднення?

Генеральний інспектор перевіряє, чи є інформація про можливу неправильну поведінку або дії, які порушують безпеку в уряді, досить «вірогідними» та «терміновими», що потребують втручання Конгресу. В даному випадку Генеральний інспектор Аткінсон визнав їх такими, після чого – в точній відповідності до правил – попрохав діючого директора спецслужб Джозефа Магуайра, щоб той доправив справу до відповідних комісій з питань діяльності спецслужб у Конгресі США.

Директор спецслужб – це, перш за все, координатор діяльності великих підрозділів: ЦРУ, ФБР та АНБ. В його руках справа загальмувала. Незважаючи на те, що директор спецслужб, згідно до наявних правил, взагалі-то зобов’язаний передати інформацію, отриману від Генерального інспектора, разом із доповіддю останнього, відповідним контрольним комісіям Конгресу протягом семи днів, Магуайр вирішив зробити навпаки: він не передав імовірно «чутливу» інформацію Конгресові. Він, здається, не вважає це ні виправданим, ані необхідним.

Безпрецедентна відмова Конгресу

Демократи в Палаті представників дізналися про цю справу. Вони вже кілька днів намагаються з’ясувати, про що йдеться. Вони підозрюють, що Магуайр, блокуючи передачу, діє за вказівкою з самого верху: в справу замішане міністерство юстиції, можливо, також і Білий Дім.

Відмова директора спецслужб передати інформацію Конгресу є «безпрецедентною» - звинувачує голова комітету з діяльності спецслужб, демократ Адам Шіфф. Можливо, хтось «на найвищому рівні» намагається маніпулювати системою, аби втаємничити від Конгресу важливу інформацію.

Хтось на найвищому рівні? Як New York Times, так і "Washington Post" повідомляють, що президент США Дональд Трамп має бути причетним до цїєї справи. Йдеться про Україну, пише Washington Post з посиланням на секретні служби.

Приблизно за три тижні до того, як інформатор пішов до Генерального інспектора, Трамп розмовляв із новим українським президентом Володимиром Зеленським.

Ключове слово «Україна» - демократи насторожилися

New York Times також повідомляє про те, що справа має зв’язок із Україною, «принаймні частково». За даними газети, Трамп міг зробити досі невідому заяву «ведучому іноземному політику». В цьому зв’язку NYT згадує також американську військову допомогу Україні в розмірі 250 мільйонів доларів. Ця допомога лише нещодавно була «розморожена» Білим Домом.

При ключових словах «Трамп» та «Україна» деякі демократи насторожилися – перш за все кандидат в президенти Джо Байден. Кілька місяців тому американські ЗМІ повідомляли, що близький співробітник Трампа Рудольф Джуліані намагається зібрати в Україні матеріали для виборів проти Байдена.

Його метою є підштовхнути уряд у Києві до розслідування щодо українського бізнесу сина Байдена. Чи є тут зв’язок? Можливо, Трамп пов’язав виплату грошей Києву з запровадженням слідства щодо «справи Байдена»?

Трамп відкидає цю тему – чи цього досить?

Демократи в Палаті представників бажають добитися отримання доповіді інформатора через суд. Окрім того, наступного тижня директор спецслужб Магуайр має відповісти на запитання конгресменів у Конгресі.

Президент Трамп, із свого боку, про всяк випадок вже назвав усю цю історію «Fake News».

Було б, мовляв, дурницею припустити, що він в телефонній розмові з іноземним політиком сказав якісь недоречні речі – заявляє Трамп. Принаймні, якщо при цьому розмову слухали інші люди. І взагалі: «Я так чи інакше зробив би лише те, що є корисним для США».

Роланд Неллес, Der Spiegel

Переклад для «Главкома»: Борис Немировський