Донька ректора, який написав Путіну дисертацію, розказала, в яких умовах готувалась робота

Ольга Литвиненко, донька Володимира Литвиненка, який, за її словами, є справжнім автором дисертації президента РФ Володимира Путіна, розповіла в інтерв’ю «Главкому», як відбувався процес написання роботи. 

«Писалась вона на нашій дачі. Пам’ятаю: була тепла погода, ксерокс стояв надворі. Батько клав на ксерокс книжки, вирізав потрібний йому абзац, клеїв скопійоване на листки формату А4, писав свої коментарі, далі клеїв ще якийсь відксерений абзац. Сонце гріло, пташечки співали, все надихало його на подальші плагіатські подвиги», — розповідає Литвиненко.

За її словами, вона була тоді підлітком, літні канікули проводила на дачі: «Мені подобалося допомагати татові, він просив мене приносити йому папір для ксерокса, робити чай. Увечері тато з гордістю розповідав нам з мамою, якою важливою справою він займається: заради неї він навіть залишив свій кабінет у Гірничому інституті і майже на місяць переселився на дачу. Він казав, що робить це для «великої людини», для самого Володимира Путіна, який зараз працює в Москві».

Литвиненко згадує, як її мама одного разу заперечила - мовляв, а що цей Путін з себе представляє? Між тим додавши, що Путін ганебно провалив виборчу кампанію Анатолія Собчака (мер Санкт-Петербурга 1991–1996 роках, - «Главком»), будучи начальником його штабу. Також Ольга згадує, як мама суворо питала батька, скільки він збирається отримати з Путіна за цю дисертацію: якщо Володимир Володимирович такий важливий московський чиновник, то нехай платить за найбільшою ставкою, що не менше $100 тис.

«Мама завжди дбала про сімейний бюджет, і мабуть, тому ми жили в достатку. Але тато тоді перервав її і сказав, що вона не повинна так казати про Путіна, тому що у нього (у тата) є точна інформація, що в країні готується якась серйозна інтрига, яка змінить все, і Путін в цій інтризі - не остання людина», — пояснила Литвиненко.

Повну версію інтерв’ю читайте тут: Донька ректора, який написав дисертацію для Путіна: Було тепло, співали пташки – все надихало батька на «плагіатські» подвиги