Кримське прокляття. Чому світові лідери не вітають Путіна

За останніми даними, Володимир Путін набрав понад 76% голосів на президентських виборах. Його найближчі конкуренти Павло Грудінін та Володимир Жириновський – 11,8% та 5,66% відповідно.

Ще задовго до дня виборів Москва отримувала критичні оцінки результатів майбутнього голосування. Причина – проведення виборів в окупованому Криму. Вибори у Росії навіть підігнали під символічну дату – 18 березня, адже саме у цей день, чотири роки тому, було захоплено півострів «зеленими чоловічками».

Путін сам збирався приїхати до анексованого півострова і проголосувати саме там. Але, вочевидь, передумав. За оцінками політологів, для російського президента вибори  президента на анексованому півострові були особливо важливими: таким чином він доводив, що територія інтегрувалась у російський простір, а рівень підтримки кримчанами Путіна мав ще раз засвідчити схвалення анексії.

На початку березня Верховна Рада України закликала міжнародну спільноту не визнавати майбутніх російських виборів у Криму.

Канада, США, Франція, Німеччина, Польща, Австрія та інші країни вже засудили організацію голосування на півострові. Проте, хоч Захід і на стороні України, його позиція має виникати занепокоєння для України, - впевнений колишній депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов. Опозиціонер переконаний, що нових санкцій через організацію виборів в анексованому Криму не буде. «Адже якщо вибори відбувалися на території, яка є окупованою, то вибори не повинні визнаватися в цілому. Тому що ці голоси з Криму є в загальному заліку результатів Путіна. Ніхто із зовнішніх спостерігачів не повинен вираховувати, яка частка з цих всіх голосів є кримськими чи не кримськими, хто брав участь, а хто не брав», - вважає Пономарьов.

Загалом світ відреагував на перемогу Путіна доволі стримано. «Главком» зібрав основні заявив та відгуки у міжнародній пресі.

Хто засудив Путіна?

Європейський Союз

 «Європейський Союз не визнає також проведення виборів Росією на Кримському півострові», - сказав представник ЄС в ООН Жоао Вале де Алмейда. 

За його словами, мілітаризація анексованого Криму продовжує позначатися на безпеці регіону. «ЄС засуджує будівництво моста в Керчі без згоди України, що негативно позначиться на портах в Азовському морі», - додав посол.

Країни G7

Країни «Великої сімки» (США, Канада, Великобританія, Німеччина, Франція, Італія і Японія) також не визнали проведення виборів президента РФ в анексованому Криму.

«Позиція всіх наших країн – ми не визнаємо проведення, поширення російських виборів на Крим. Це є нелегітимно анексована територія, жодні вибори під егідою Росії там не вважаються легітимними», – зазначив посол Канади в Україні Роман Ващук.

Канада

Уряд Канади зробив окрему заяву стосовно виборів президента РФ в окупованому Криму.

«У четверту річницю незаконного вторгнення та анексії Криму, Канада долучається до міжнародної спільноти та продовжує засуджувати це порушення суверенітету та територіальної цілісності України», - наголосила міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд.

«З часу початку окупації Криму Росією, ми спостерігали за серйозними порушеннями прав людини, вчиненими представниками державних органів Росії, включаючи придушення свободи висловлювань та об’єднань, свавільні арешти, тортури, затримання та зникнення людей», - заявила міністр.

«Канада не визнає незаконне поширення президентських виборів в Росії на анексовану українську територію», - підкреслила Фріланд.

Франція

 «Через чотири роки після незаконної анексії Автономної республіки Крим, а також Севастополя, Франція найрішучішим чином підтверджує свою прихильність до повного відновлення суверенітету і територіальної цілісності Криму в рамках міжнародно визнаних кордонів», - йдеться у повідомленні МЗС Франції. У відомстві зазначили,  що Париж не визнає проведення виборів президента Росії на території Криму.

«Франція стурбована мілітаризацією півострова і погіршенням становища з правами людини, особливо кримських татар. Вона засуджує дискримінацію за ознакою приналежності до етнічної або релігійної громади і закликає звільнити всіх осіб, затриманих з порушеннями міжнародного права. Франція також закликає до збереження і захисту історичної та культурної спадщини Криму», - йдеться в заяві.

#Украина 4-я годовщина аннексии #Крыма и # Севастополя. Франция по-прежнему твердо привержена полному восстановлению суверенитета и территориальной целостности Украины в пределах ее международно- признанных границ. Франция не признает организацию президентских выборов в Крыму. pic.twitter.com/PNbQwruKEp

— ДипломатияФранции (@francediplo_RU) 18 марта 2018 г.

Німеччина

Міністр закордонних справ Німеччини Хейко Маас, який прибув на зустріч міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі, поставив під сумнів справедливість виборів і сказав, що Росія залишиться складним партнером, але додав: «Ми хочемо залишатися в діалозі».

Норвегія

«Норвегія не визнає російських президентських виборів в Криму. Норвегія і надалі підтримуватиме політику ЄС щодо невизнання», - йдеться в повідомленні МЗС у соцмережі Twitter.

Norway does not recognise the Russian presidential election in Crimea. Norway will continue to support the EU’s non-recognition policy. #CrimeaIsUkraine

— Norway MFA (@NorwayMFA) 18 марта 2018 г.

Словаччина

 «Україна є нашим сусідом, і збереження її суверенітету та територіальної цілісності належить до головних національних інтересів Словацької Республіки. Словаччина зберігає свою позицію, яка ґрунтується на засудженні анексії Криму та дестабілізації Донбасу», - йдеться у заяві Словацької республіки.

Польща

 «МЗС нагадує, що Польща разом з усім трансатлантичним співтовариством висловлює рішучий протест проти дій Росії щодо України. Ми виступаємо за повагу територіальної цілісності України і вважаємо Крим частиною української держави. Це означає також, що президентські вибори на півострові, проведені владою РФ, не можуть вважатися законними», - йдеться у заяві МЗС.

Австрія

«З точки зору Австрії зрозуміло, що анексія Криму протиправна, це є і позицією Євросоюзу. Тому на території Криму не можуть відбуватися правомочні вибори до російського парламенту або вибори президента. І це не тільки моя точку зору, але і точку зору всього австрійського уряду», - сказав президент Австрії Александр ван дер Беллен.

Хто привітав Путіна

Президент Китаю Сі Цзіньпін сказав, що партнерство його країни з Росією після виборів у РФ знаходиться на «найвищому рівні в історії».

У вітальному посланні Сі Цзіньпін сказав: «Нині китайсько-російське комплексне стратегічне партнерство знаходиться на найвищому рівні в історії, що є прикладом для побудови нового типу міжнародних відносин».

Серед інших були і лідери Казахстану, Білорусі, Венесуели, Болівії та Куби, які також надіслали свої найкращі побажання.

Congratulations to Putin on election win so far from leaders of Kazakhstan, Moldova, Belarus, Tajikistan, Azerbaijan, China, Serbia, Venezuela, Cuba, Bolivia, South Ossetia, Abkhazia.
And the far-right Alternative for Germany party.

— Tom Parfitt (@parfitt_tom) 19 марта 2018 г.

Як відреагували світові ЗМІ?

Отже, більшість провідних західних політичних лідерів не привітали Путіна з перемогою, а уряди цих країн фактично засудили незаконні вибори в окупованому Криму. У провідних світових медіа також панує доволі стримана оцінка російських виборів.  «Кримське питання» в матеріалах залишається ключовим.

«Путін, колишній радянський розвідник, під час передвиборчої кампанії знову підкреслив свою постійну тему про те, що Росія є фортецею і що він єдиний, хто може зберегти її в безпеці, відновивши свій арсенал і спрямувавши сили проти Сполучених Штатів. День виборів був перенесений на 18 березня, на четверту річницю захоплення Росією Криму, щоб підкреслити цю тему», - вважає видання.

 «У Кремлі можуть готуватися до чергової церемонії інавгурації. Володимир Путін з тріумфом набрав більше 70% голосів. У цьому плані Росія виглядає передбачуваною країною - несподіваної зміни влади в політичному сценарії не було. Але ось курс країни, мабуть, може змінюватися в залежності від уподобань можновладців. Коли 18 років тому Путін вперше вступав в президентську посаду, він обіцяв захищати демократичні свободи громадян. З часом поняття «демократичні» стало чимось ганебним, а відносини із Заходом опустилися до рівня, якого жодного разу не досягали з часів закінчення класичного протистояння між Сходом і Заходом», - пишуть у Sueddeutsche Zeitung.

Німецьке видання Handelsblatt лише констатує перебіг подій під час виборів у Росії.

«Отже, переможцем стає... Володимир Путін. Барабанний дріб зайвий, здивування не виходить за рамки. Не потрібно було бути провидцем, щоб передбачити перемогу на виборах Путіна», - пише журналіст Handelsblatt Андре Баллен.

«Влада створила всі умови для перемоги з перевагою», - зазначає журналіст. «Неприємних кандидатів відсіяли заздалегідь, допущені суперники були зайняті нападками один на одного замість атаки на чинного президента. Співробітників державних організацій змушували йти на вибори, а Путін на екранах телевізорів був всюдисущим», - йде мова у статті.В американському виданні Трампу радять бути обережним з Путіним і пишуть про можливу ескалацію та нові мішені російського президента.

«Путін править Росією вже 18 років, і за цей час він посилив свою агресію за кордоном заради підтримки націоналізму всередині країни», - вважають автори матеріалу. Остання хімічна атака Кремля в Британії стала попередженням, що він, можливо, готується до нової ескалації. «Прибалтика і Балкани можуть стати наступними мішенями, і Захід повинен бути напоготові», - застерігає WSJ.

«Що стосується США, то адміністрація Трампа проявила себе активніше адміністрації Обами в протистоянні Москві - наприклад, пославши летальну зброю в Україну. Але Путін все ще сподівається, що він зможе за допомогою маніпуляцій добитися у Дональда Трампа згоди на регіональне панування. Трамп не повинен попастися на цю вудку», - йдеться в статті.

Видання Aljazeera пише про те, що кримські татари не підтримують Путіна та бойкотують вибори президента РФ.

«Більшість голосів за Путіна в Криму була б підтвердженням референдуму, згідно з яким Крим став частиною Росії чотири роки тому після приєднання території. Однак в татарських містах Криму, як і в історичному Бахчисараї, настрої відрізнялись… Президентські вибори відбулися в четверту річницю приєднання Криму у 2014 року до Росії, що є одним з найяскравіших проявів прагнення Володимира Путіна до відновлення влади Росії на півострові», - йде мова у сюжеті телеканалу.

Ізраїльське видання визнає, що проведення виборів 18 березня – це жест Путіна, аби показати свою владу в окупованому Криму.

«Вибори відбулися в четверту річницю приєднання Криму до 2014 року до Росії, що є одним з найяскравіших проявів путінського прагнення відновити владу Росії. Крим і подальша підтримка сепаратистів Росією на сході України призвели до санкцій, які поряд з падінням цін на нафту зашкодили російській економіці і вдвічі знецілили рубль. Але популярність Путіна залишалася сильною, очевидно, вона підкріплена націоналістичної гордістю», - пише видання.

На сайті  CNN теж згадали про важливість «кримського питання» у виборах президента РФ.

«Залучення Кримського півострова в 2014 році визначило роль Росії на світовій арені і поклало початок нової, посиленої напруженості із західними державами. Виборцям в Севастополі, в Криму була вручена медаль, на якій було був напис «З Росією назавжди»,  щоб відзначити референдум про незалежність у 2014 році, який не визнаний Україною, США та її європейськими союзниками», - повідомляє CNN.

Юлія Тунік, «Главком»