Німеччина визнала Бухарест «відкритим гетто»: ізраїльтяни отримають великі компенсації

Уряд Німеччини повідомив про згоду визнати столицю Румунії, Бухарест, «відкритим гетто». Про це повідомляє сайт Ynet.

Це означає, що 3 тисячі ізраїльтян, які пережили Катастрофу в бухарестському гетто, зможуть отримати компенсацію, загальний розмір якої оцінюється в 600 мільйонів шекелів.

Крім них, близько 2 тисяч вдів і вдівців, а також спадкоємці, які пережили Катастрофу, зможуть отримати соціальну допомогу та ретроактивну виплату компенсації. Серед них понад 1200 вихідців з Бухареста, які репатріювали після 1 жовтня 1953 року, які досі не мали права на жодну компенсацію. Вони зможуть отримати допомогу у розмірі 620 євро на місяць (за переслідування) і постійну надбавку, яка надається за законом тим, хто пережив Катастрофу.

Загальна сума виплат може сягнути 11 600 шекелів на місяць залежно від соціально-економічного становища подавця прохання.

Враховуючи, що компенсація виплачується з 1 липня 1997 року, а нове рішення діє ретроактивно, кожен новий визнаний володар права на її отримання (також вдови чи вдівці, а в деяких випадках і спадкоємці) зможе отримати одноразову виплату від 150 до 200 тисяч шекелів. на кожного, хто вижив у бухарестському гетто.

Рішення Німеччини стало результатом цілого року переговорів за участю представників міністерства закордонних справ Ізраїлю та міністерства соціальної рівності, які вели діалог із німецькою владою. За словами міністра соціальної рівності Мейрав Коен від партії Ешатід, це визнання стане «виправленням історичної несправедливості».

Зазначимо, що усі гетто, на думку істориків, умовно можна поділити на два основні типи: «відкриті» та «закриті». «Відкриті гетто», без фізичної ізоляції євреїв в окремому кварталі, існували тільки до знищення жителів або їх переселення в «закриті гетто» або депортації до таборів. У такому гетто обов'язково створювалися юденрати чи призначалися (обиралися) старости. Євреї, що жили у «відкритих гетто», хоча формально і не були ізольовані від місцевого неєврейського населення, але фактично були обмежені у правах так само, як і в'язні «закритих гетто».