Торговельна війна США і Китаю. «Більшої загрози світовій економіці не існує»

5 травня президент США Дональд Трамп через свій Twitter повідомив, що планує підвищити мита з 10% до 25% на майже половину всіх імпортних товарів із Піднебесної. Так було порушено перемир’я в торговельній війні США та Китаю, яке тривало з вересня минулого року. Рішення президента спровокувало падіння на фондовому ринку Китаю і загрожує ще більшим загостренням протистояння двох найсильніших економік світу. Ще одна «не наша війна», як співав Святослав Вакарчук, може сповільнити світову економіку. І українців не так цікавить, хто тут переможе. Більше лякають потенційні загрози власне для України.

Які причини митної війни?

Президент США Дональд Трамп скаржився на торговельну практику Китаю ще до того, як прийшов на посаду в 2016 році.  Традиційно запровадження мита на імпорт товарів використовують для захисту національних виробників. У США внаслідок цих дій, наприклад, мав зрости попит на американську сталь та алюміній (перші мита Трамп вводив в 2018 році саме на ці метали). Це в свою чергу мало сприяти нарощенню потужностей виробництва, призвести до зменшення безробіття й зростання рівня доходів громадян і Make America great again.

Але певно цих заходів було не достатньо. Адже торговий дефіцит США у торгівлі з Китаєм в 2017 році складав $375 млрд. Можливо, саме це і підштовхнуло Трампа розпочати справжню торговельну війну вже на другий рік свого президентства.

Хронологія американо-китайського протистояння

Формально торговельна війна США та КНР розпочалася у березні 2018 року, коли під час розслідування крадіжок інтелектуальної власності американських компаній китайською стороною, було виявлено, що Китай використовує дискримінаційні практики, які завдають шкоди американській торгівлі. У результаті Китай і США прийняли ряд рішень, у рамках яких сторони ввели взаємні підвищені мита.

Спочатку Трамп запровадив мита на імпорт сталі (25%) та алюмінію (10%). Потім митом обклали китайські товари обсягом спочатку на $50 млрд, а пізніше на $200 млрд. Китайська сторона у відповідь встановила мита в розмірі 5-10% на імпорт товарів для груп обсягом $60 млрд.

У січні 2019 року в Пекіні проходили торгові переговори між США і Китаєм, у ході яких Китай запропонував США скоротити профіцит у торгівлі до нульової позначки до 2024 року. За словами китайської делегації, до 2024 року Китай має збільшити імпорт товарів з США на загальну суму більш ніж $1 трлн, тобто збільшити американський імпорт в шість разів (в 2018 році Китай купував продукції з США на $155 млрд). Зі свого боку американська сторона не хотіла чекати так довго і наполягла, щоб «дисбаланс у торгівлі був усунутий протягом наступних двох років».

Американо-китайські переговори тривали з перемінним успіхом кілька місяців і повинні були завершитися в минулу п'ятницю, 10 травня. Однак напередодні підписання торговельної угоди Дональд Трамп звинуватив Китай у спробі уникнути частини домовленостей. І 5 травня оголосив про підвищення мита на 6 тис. товарів - від лопат до кінопроекторів. А вже 10 травня на сайті торгового представництва США було опубліковано повідомлення про підвищення тарифів з 10% до 25% на китайський імпорт на суму близько $200 млрд.

Такий крок Трамп пояснив «занадто повільними» переговорами між США та КНР з метою врегулювати торговельний конфлікт між двома провідними економіками світу. На наступний день після оголошення Трампом свого рішення індекс Шанхайської біржі впав на 5,6%, а азійський тихоокеанський індекс на 1%. Фондові індекси S&P 500 та Stoxx Europe впали на 1,9% та 1,5% відповідно. Окрім цього, заява Трампа знизила ціни на нафту на 3,1%, а також похитнула валюти країн, що розвиваються.

Китай з реакцією не забарився. Так, у відповідь Пекін з 1 червня вводить мита на частину американських товарів вартістю у $60 млрд. Під нові мита у 25% підпадуть 2493 американські товари.

На фоні торгівельного протистояння виник скандал навколо Huawei. В США заявили, що Китай може використовувати обладнання Huawei для шпигування за американцями (начебто, виробник смартфонів співпрацює з китайськими спецслужбами). Міністерство торгівлі США заявило про внесення продукції китайської компанії Huawei і 70 афілійованих із нею компаній у «список суб’єктів», який вже назвали «чорним». А Дональд Трамп 15 травня підписав розпорядження про заборону американським компаніям використовувати телекомунікаційне обладнання від виробників, що становлять загрозу національній безпеці.

Натомість Huawei звинувачення у шпигунстві відкидає. У своїй заяві компанія стверджує, що такі дії «лише обмежують США гіршими, але дорожчими альтернативами, і сприятиме відставанню США у запровадження технології 5G».

Які наслідки для решти світу?

Американо-китайська торговельна війна стала великим джерелом невизначеності для фінансових ринків. Міжнародний валютний фонд (МВФ) погіршив свій січневий прогноз зростання світової економіки в 2019 році на 0,2 п.п. - до 3,3%, про що йдеться у квітневому Всесвітньому економічному звіті.

Прогноз зростання економіки США на поточний рік знижено на 0,2 п.п. - до 2,3%, на наступний - підвищено на 0,1 п.п., до 1,9%. За оцінкою МВФ, у країнах єврозони, ВВП виросте в 2019 році на 1,3% (у січневому звіті зростання оцінювалося в 1,6%), в 2020 році - на 1,5% (попередній прогноз - 1,7%).

У той же час, Європейська комісія погіршила оцінку зростання ВВП єврозони на 2019 рік з очікуваних в лютому 1,3% до 1,2%. Адже Європа також дуже вразлива перед «китайським питанням». Прогноз зростання економіки регіону на 2020 рік знижений на 0,1 п. п. - до 1,5%.

Хоча не всім так погано від конфлікту між США та Китаєм. Доповідь Конференції ООН з торгівлі і розвитку звертає увагу і на позитивну сторону конфлікту – природний перерозподіл ринків, що дозволяє деяким країнам навіть виграти. Це стосується держав, технологічний і економічний розвиток яких дозволяє замінити продукцію американських і китайських фірм. Так як Китай обмежив американський експорт у значно менших масштабах, саме американцям довелося шукати заміни на інших ринках. Зокрема, найбільшу вигоду отримують країни, що розвиваються, такі як Мексика, В’єтнам, Пакистан та Індія. Для прикладу, у Мексиці виведений з Китаю американський бізнес уже забезпечує 5% всього експорту країни, і динаміка на зростання утримується. Але і більш розвинені держави теж мають свою частку пирога. Євросоюз отримав змогу збільшити свій експорт до США на $70 млрд, Японія і Канада отримали частки в $20 млрд. Однак у доповіді сказано, що загалом торговельна війна Китаю та США має серйозні негативні наслідки для світової економіки, які не слід недооцінювати.

Головний економіст міжнародного рейтингового агентства Moody's Analytics Марк Занді припускає, що глобальна економіка піде в рецесію, якщо США та Китай не досягнуть торговельної угоди до середина літа.

Міністр фінансів Франції Бруно Ле Мар попередив, що ескалація торговельних суперечок загрожує ринку праці по всій Європі. «Не існує більшої загрози світовому зростанню економіки», - стверджує Ле Мар. Американський інвестор і мільярдер Уоррен Баффет дотримується схожої думки: «Якщо ми насправді маємо торговельну війну, це буде погано для всього світу. І може бути ще гірше залежно від розмаху війни». Однак додає, що «є моменти в переговорах, коли треба говорити жорстко», очевидно, підтримуючи позицію Трампа.

Від торгівельної війни програють обидві країни, але Китай більше

Експерти МВФ підрахували, що китайська промисловість, за винятком виробників електроніки, може втратити до 5% робочих місць, тоді як у США сільське господарство і виробники транспортного устаткування втратять 1% робітників. За оцінкою глави фонду Крістін Лагард, внаслідок торговельної війни США втратять 0,6% ВВП, а китайська економіка недорахується 1,5% зростання. Тобто за підрахунками Міжнародного валютного фонду Китай постраждає більше.

За даними дослідження Bloomberg, у 2019 році Китай може зіткнутися з найбільшим дефолтом за свою історію. Протягом 2018 року китайські компанії уже втратили близько $2,4 трлн. А в січні цього року в Китаї було зафіксовано найнижчий рівень економічного зростання за останні 28 років.

Хоча суттєво страждають також і американські компанії. Так, після запровадження мит на імпорт сталі та алюмінію, найбільший американський автовиробник Ford втратив близько $1 млрд. Збитків зазнає і компанія Apple, оскільки складові частини iPhone виробляють у Китаї.

Економісти попереджають, що компанії, які імпортують китайські товари, обкладені митом, швидше за все, будуть компенсувати додаткові витрати за рахунок споживачів, тобто закладати їх в ціну. Такої думки дотримується і директор дипломатичної Академії ім. Удовенка при МЗС України Сергій Корсунський.

«Трамп стверджує, що рішучість його Адміністрації принесе США сотні мільярдів доларів, проте він лукавить - мита на імпортовані товари, як правило, не стосуються оптових закупівельних цін: вони просто перекладаються на споживача. iPhone, ноутбуки, велосипеди, одяг і низка інших споживчих товарів подорожчають для американців, просто не відразу», - переконаний Корсунський.

Виконавчий директор Азіатського торгового центру Дебора Елмс вважає, що нове мито в 25% стане черговим шоком для американської економіки. «Адже саме американські компанії зіткнуться із зростанням витрат. І не варто забувати, що китайці дадуть дзеркальну відповідь», - стверджує Елмс, додавши, що китайський уряд шукатиме шляхи покарання американських компаній, які працюють в Китаї.

Внаслідок політики Трампа, у першу чергу, страждають лояльні йому ж фермери. Для компенсації їх втрат Білий дім минулого року вже виділив аграріям $12 млрд і думає про нові субсидії.

Промисловість в США також зазнає збитків через мита. Президент Національної асоціації економіки бізнесу (NABE) Кевін Свіфт наводить результати квітневого опитування: 67% виробничих компаній відповіли, що мита викликали зростання витрат, 50% змушені були підвищити ціни, у 42% скоротилися продажі і тільки 1% отримав вигоду від торговельної війни.

Які наслідки для України?

Українська економіка дуже залежить від світових цін на сировину. Так, більш ніж 75% експорту залежить від цін на сировинні товари металургії та сільського господарства.

Відсутність росту світової економіки призводить до зменшення попиту на метал. Адже коли нічого не будується, то й металу потрібно менше. Вартість металу та зерна на світовому ринку впливає на стабільність національної валюти. Хоча США на сьогодні не є основним покупцем української металургії, запроваджені обмеження можуть вплинути на Україну опосередковано - через зміну попиту на сталь та алюміній на світових ринках і коливання ринкових цін. 

Так, намагаючись компенсувати своїм виробникам втрату американського ринку, мита на українську металургію вже запровадили в Євросоюзі. Існує ймовірність того, що з часом так може вчинити й Китай  - наразі основний покупець української металургії. В умовах, коли українська економіка переорієнтовується з ринку Росії та СНД на ринки Європи та Азії, така ситуація у світовій торгівлі аж ніяк не сприятиме стабілізації економічної ситуації.

Зменшення експорту в Україні призведе до зменшення притоку валюти в країну, що негативно вплине на курс гривні. А підприємства-експортери, якщо не знайдуть інші ринки збуту, почнуть скорочувати виробництво, що в свою чергу може викликати хвилю безробіття.

Хоча старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Віталій Кравчук вважає, що  Україна найближчим часом не відчує впливу торговельної війни між Сполученими Штатами і Китаєм, тоді як у довгостроковій перспективі все залежить від результату переговорів між цими країнами.

За гіршого сценарію посилення політики протекціонізму у світі збільшить бар'єри для виходу на зовнішні ринки, зокрема і для України.

Юлія Козлова, для «Главкома»