Вибори в Молдові. Чи сформує президент Санду монобільшість, як в Україні?

У Республіці Молдова стартувала підготовка до дострокових парламентських виборів, ініціатором яких стала президент країни Майя Санду. Цьому передувало оголошення парламентом надзвичайного стану в країні, щоб унеможливити будь-які вибори. Це було не дивно, адже більшість парламенту орієнтована на опонента Санду – експрезидента Молдови Ігоря Додона. Зрештою, Конституційний суд країни оголосив рішення парламенту про надзвичайний стан незаконним. Вибори мають відбутися 11 липня.

«Главком» розпитав молдовського депутата, лідера партії PUN (Партія національної єдності) Октавіана Цику про політичні перспективи нового парламенту.

Саме Цику разом та представники пропрезидентської PAS («Дія та солідарність») звернувся до Конституційного суду із поданням, яке дозволило розблокувати ситуацію.

Депутат вважає, однак, що розпуск парламенту не гарантує того, що ситуація в республіці стала більш прогнозованою, а Партія соціалістів Ігоря Додона, який орієнтований на зв’язки з Росією, знову не створить коаліцію.

Лідер партії PUN (Партія національної єдності) Октавіан Цику

Ви були одним з авторів звернення до КС щодо рішення парламенту ввести надзвичайний стан. Як ви аргументували свою позицію?

Наші звернення в КС стало несподіванкою для всіх, тому що ніхто не наважувався на цей крок. На той момент (на момент запровадження НС - ред.) ніхто не розумів, що це за надзвичайний стан і як він буде функціонувати.

Мая Санду звернулася в КС щодо розпуску парламенту, і соратники Санду у парламенті чекали цього рішення. Багато юристів у парламенті говорили, що соціалісти (Додона) зіграли на межі (саме соціалісти були ініціаторами НС, щоб заблокувати розпуск парламенту - ред.). Але це рішення було нелегальним, оскільки тимчасовий уряд, який зараз в Молдові, не має таких повноважень, а парламент не може це ініціювати. Тобто був порушений принцип поділу влади. За тиждень юристами нашої партії зібрали докази, й 7 квітня звернулися до Конституційного суду.

Тобто, це була ваша ідея і потім ви запропонували це колегам з PAS?

Я їх запитав: ви що не бачите, що це порушення? Литвиненко (Серджіу Литвиненко, депутат від пропрезидентської партії «Дія та солідарність» - ред.) опитав юристів. Вони не казали ні «так», ні «ні». Але в ході дебатів в парламенті ніхто не говорив, що це неконституційно. Мені це видалося дивним.

Ви повинні розуміти, що в цьому парламенті, за винятком нашої партії й партії «Дія і солідарність», ніхто не хоче розпуску. Всі думали, що пройде два місяці, а потім соціалісти та їх партнери з «Шор» (Партія Ілана Шора - ред.) щось ще придумають, і парламент протримається до кінця терміну. Тому ми пішли до Конституційного суду.

З чим пов'язана, на ваш погляд, така пасивність PAS («Дія та солідарність»)? Недосвідченістю? Розгубленістю?

Можливо, у них вважають, що в суспільстві склалося враження, що йде боротьба між їх партією і соціалістами, між парламентом і президентом. Мене це мало цікавить. Я міркував в категоріях дотримання Конституції Республіки Молдова, а не розпуску парламенту. Хоча я щиро важаю, що він все ж має бути розпущений.

Після того, як соціалісти й Додон програли на президентських виборах, цей парламент перетворився в «банду Плахотнюка», Шора і Додона, які до цього ділилися і пересварилися, але врешті-решт прийшли до того, що їм потрібно триматися за цей парламент.

Це пояснює, чому Додон і Шор, які до цього були ворогами й політичними конкурентами, сьогодні зібралися в одну купу. І цей парламент почав приймати закони, які просто шокували наше суспільство. Наприклад, 16 грудня було прийнято близько 20 законів. Поспіль. Один за іншим. Без обговорення і з порушеннями регламенту. Причому, це були дуже небезпечні закони. Наприклад, закон про статус російської мови, яка прирівнювалася до румунської, або виділення окремих повноважень Гагаузії, ще багато чого.

Я також оскаржував один з цих законів в Конституційному суді — про статус російської мови. Вона не може бути прирівняна до румунської. Це дискримінація не тільки стосовно румунів, а й до інших національностей.

Наприклад, українці у нас друга за чисельністю етнічна група, але про українську мову ж ніхто не говорить. Росіяни у нас взагалі на четвертому місці за етнічною ознакою.

Конституційний суд підтримав нашу позицію, і ми перемогли. Такого роду закони приймаються на кожному засіданні. З огляду на це, парламент більше не відображає поглядів і голосів, які були віддані за партії, тому що Демократична партія розпалася, і деякі депутати поміняли за два роки 3 або 4 депутатські групи.

15 листопада (у день президентських виборів - ред.) практично 60% населення віддали голос за (проєвропейський – Ред.) політичний вектор і прийшов час, щоб обрати адекватний парламент з проєвропейськими поглядами.

Як ви оцінюєте підтримку, яка залишається у соціалістів?

У Республіці Молдова можна виділити три основні категорії громадян – носіїв різних політичних поглядів. Перші - прорадянських, проєвроазійських, вони ж проросійських поглядів. Називайте їх, як хочете. Вони не змінюються. Це близько 30% , максимум 40% від усього населення. Вони голосують або за аграріїв, або за комуністів, сьогодні — за соціалістів.

Другий вектор – люди проєвропейської орієнтації, так звані державники. Вони голосують за європейський вибір, за інтеграцію Молдови в ЄС — це виборці PAS або PPDA (Партія Андрея Нестасє "Платформа ДА").

І є уніоністи, які розглядають об'єднання Молдови з Румунією, як найкоротший шлях євроінтеграції. Наша партія (PUN - ред.) є головною на цьому фланзі.

Якщо у соціалістів стабільна підтримка, то чому, на ваш погляд, вони так тримаються за цей склад парламенту? Яка їм різниця, якщо вони й так візьмуть свої мандати?

У них вже не буде більшості.

Не пройде і партія «Шор»?

Може, і пройде. Але голосів для більшості (проросійській коаліції – Ред) вже не вистачить. На цих виборах проєвропейська більшість візьме більше голосів. Я думаю, що з європейських партій будуть PAS і уніоністський блок. За моїми відчуттями, ми зможемо сформувати голос парламенту, який був відданий Маї Санду на президентських виборах

Чи є ймовірність такого сценарію, що Санду створить коаліцію з Додоном? Таке ж уже було у 2018 році.

Такий варіант теж не можна виключати.

Для вас це ризик?

Зараз така ситуація, Маї Санду доведеться робити вибір. Якщо її «Дія і солідарність» не знайде достатньо голосів на правому фланзі, то, очевидно, їй доведеться вести переговори з Партією соціалістів.

А з ким Санду буде простіше домовитися? Про які компроміси може йти мова?

Я впевнений, що з уніоністами. Тому, що у нас спільна європейська мета.

Ну, раз ви не в пропрезидентській партії, значить, відмінності є?

Різниця між нами дійсно велика. Але у нас є і спільна мета - разом повинні усунути «залишки» системи Плахотнюка, Шора і Додона. Це наші спільні цілі. Зараз ми дійсно переживаємо, бо не відомо, як поведе себе виборець. Якщо на правому фланзі не набереться достатньо голосів, коаліція Санду і Додона може стати реальністю.

Мар’яна Присяжнюк, для «Главкома»