Військові злочини росіян. Як їх правильно документувати

Служба безпеки України запустила бота, призначеного для збору інформації щодо військових злочинів.

https://t.me/russian_war_tribunal_bot

Агресія РФ супроводжується численними воєнними злочинами щодо мирного населення та порушеннями правил ведення війни. Загарбники повинні відповісти за них всі!

Воєнні злочини — це порушення гуманітарного права (Женевських конвенцій) щодо цивільного населення та військовослужбовців. Наприклад, напад на цивільну інфраструктуру, порушення прав військовополонених В Україні такі злочини кваліфікуються за статтею 438 КК (Порушення законів та звичаїв війни). На міжнародному рівні воєнні злочини належать до юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Також для притягнення винних до відповідальності може бути застосована універсальна юрисдикція в інших країнах. Важливо, що такі злочини не мають терміну давності!

Нагадаємо, «Главком» раніше повідомляв про те, що Офіс Генерального прокурора разом з українськими та міжнародними партнерами запустив веб-ресурс warcrimes.gov.ua для документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, скоєних російською армією в Україні.

Задокументовані докази використовуватимуться для кримінального переслідування причетних до злочинів у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі та спеціальному трибуналі.

Приклади воєнних злочинів:

• пошкодження об’єктів цивільної інфраструктури;
• уламки снарядів в межах міста;
• факти поранення/загибелі цивільних осіб внаслідок застосування зброї окупантом;
• розташування та використання військової техніки в житлових кварталах міста, ведення бойових дій окупантом в житлових кварталах міста;
• насилля щодо медичного персоналу, пошкодження медичного транспорту, лікарень, обладнання;
• насильство щодо духовенства, пошкодження/знищення культових споруд (храмів, мечетей, синагог тощо);
• використання окупантом цивільного одягу, однострою ЗСУ, емблем гуманітарних та медичних установ;
• факти фізичного насилля, позбавлення волі цивільного населення окупантом;
• використання цивільної інфраструктури з воєнною метою під прикриттям цивільних;
• захоплення майна, пограбування окупаційними силами;
• відмова чи позбавлення доступу до медичної допомоги.