Атаки дронів на Москву. The New York Times пояснила, як це впливає на війну

Посилення безпілотних і ракетних атак демонструє бажання перешкодити військовому матеріально-технічному забезпеченню Кремля та нагадати простим росіянам про ціну війни. Про це пише видання The New York Times. 

Цього літа Україна посилює свої удари всередині російських кордонів, вона також прояснює природу своїх цілей: військові об’єкти, які допомагають Москві в повномасштабному вторгненні, яке триває вже 18-й місяць.

«Поступово війна повертається на територію Росії – до її символічних центрів і військових баз», – заявив у неділю ввечері президент України Володимир Зеленський. «І це неминучий, природний і абсолютно справедливий процес».

Організація Об’єднаних Націй заявила, що станом на неділю вона підтверджує 9369 загиблих цивільних осіб в Україні, та ще 16 646 поранених. Також  організація вважає, що «фактичні цифри значно вищі».

Символічний сенс атак

The New York Times пише, що напади України на Росію мають максимально символічний сенс, і як кажуть військові аналітики, можуть мати вирішальне значення для подальших зусиль Києва знизити здатність Кремля вести війну.

Вони мають змусити російських військових стратегів ухвалити складні рішення про те, як саме чинити із ресурсами у подальшому. З іншого боку  – розпалити і без того глибокі розбіжності в російському військовому командуванні.

Генерал-лейтенант у відставці та колишній головнокомандувач армії США в Європі, Фредерік Ходжес сказав, що удари по Росії слід розглядати в контексті контрнаступу України з повернення окупованих Росією земель на півдні та сході країни. «Єдина перевага росіян – це маса», – сказав він. «Масована піхота й артилерія».

За його словами, найкращий спосіб нейтралізувати цю перевагу – знищити, погіршити або порушити роботу штаб-квартири та логістики, – сказав він. Удари по Росії, зокрема, «створюють проблеми визначення пріоритетів для російського вищого командування». Таким чином кожного разу, коли безпілотник вибухає в центрі Москви, зростає невизначеність щодо того, куди Україна вдарить наступний раз.

Цілі, які обрала Україна, мають військовий характер, і вважаються Кремлем символами сучасної Росії. Наприклад, у вихідні два безпілотники вдарили по сяючих вежах комплексу Москва-Сіті, де розташовані одні з найвищих будівель у Європі. З роками хмарочоси перетворилися на візитівку нової Росії, покликану продемонструвати інтеграцію країни у світову економіку.

Але з роками вони також відображали зростаючий конфлікт Москви із Заходом. Наприклад, після анексії Росією Криму в 2014 році деякі нові вежі залишилися  майже порожніми, а їх заповнили державні установи.

«Хоча Україна, можливо, демонструє більшу прозорість щодо своїх зусиль перенести війну в Росію, вона все ще дотримується делікатної лінії: західні союзники Києва давно висловлюють занепокоєння з приводу того, що їх вважають підтримкою ударів по Росії. Ця стриманість залишається головною причиною, чому Сполучені Штати відмовилися надати Україні ракети великої дальності. І це незважаючи на запевнення Києва, що він використовуватиме таку зброю лише для знищення росіян на українській землі», – пише The New York Times.

Оскільки втрати від щоденного бомбардування Росією міст від Одеси до Києва та Львова до Харкова зростають, уряд Зеленського намагається використовувати всі наявні в його розпорядженні інструменти, щоб дати відсіч. 

Хоча українські офіційні особи публічно не говорять про те, як саме наносяться удари чи про зброю, яка використовується. Але для оперативної безпеки та для того, щоб вивести росіян з рівноваги – українська військова розвідка заявила в понеділок, що росіянам варто очікувати більшої кільксоті атак у країні.

«Поки окупанти не підуть з української території, поки злочинці не будуть покарані, в державі-агресорі немає безпечних місць», – заявив речник української військової розвідки Андрій Юсов.

Росія розширила нещодавно строкову службу та призов резервістів. Але українські офіційні особи та західні військові аналітики кажуть, що удари безпілотників у Росії разом з іншими факторами мають величезний психологічний ефект.

«Постійні атаки безпілотників на Москву, винятковий рівень внутрішніх репресій і недавній заколот Вагнера підкреслюють неспроможність російської держави захистити населення від війни», – повідомило британське військово-розвідувальне агентство в понеділок. 

Нагадаємо, момент удару безпілотника по одній із веж у «Москва-Сіті» потрапив на відео, яке розповсюдили російські телеграм-канали. На відео видно сам вибух і полум’я, що здійнялося на його місці. Російські ЗМІ стверджують, що постраждалих після атаки БПЛА на вежу IQ-Квартал у «Москва-Сіті» немає.