Як путінські «воєнкори» наочно доводять злочинність самої Росії: дослідження

Російські «воєнні кореспонденти» насправді є звичайними путінськими воєнними злочинцями. Із 24 лютого вони перетворились у потужну складову офіційної кремлівської інформаційної машини. Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій у власному дослідженні.

Дії псевдожурналістів підпадають під статтю про заклики до геноциду та порушення держкордону. Серед них є журналісти федеральних російських каналів, друкованих чи онлайн-видань, «військові блогери». Їх об’єднує одне: вони інформаційні злочинці і несуть таку ж відповідальність, як і звичайні офіцери та солдати.

Від початку повномасштабного вторгнення кількість російських воєнних блогерів та їх перегляди значно зросли.

«Одне з найважливіших завдань Путіна – побудувати систему з паралельними джерелами інформації, а воєнкори – це найкраще паралельне джерело в даній ситуації», – так пояснює зростання популярності «воєнкорів» прокремлівський політолог Марков. 

Аналітичний центр ISW підрахував, що загальна російська «воєнкорівська» сітка складається з понад 500 авторів. Зокрема, анонімних.

«Воєнкори» регулярно розміщують повідомлення, пов’язані  з широко відомими російськими ідеологами «русского мира». 

До того ж пов’язані з «ПВК Вагнер», яка, нагадаємо, діє поза правовим полем Росії, «воєнкори» не нехтують її відверто проплаченою рекламою. У нормальній країні це вже мало б стати приводом для притягнення до відповідальності. Але не в Росії. 

Директор Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей вважає, що «російські «воєнкори» – це фактично військовослужбовці, воєнні злочинці, учасники війни, і до них не можна застосовувати правові підходи, як до класичних журналістів, бо вони є частиною військової машини РФ, яка забезпечує інформаційне прикриття війни… Їх заяви мають бути проаналізовані експертизою, на підставі якої ґрунтуватимуться звинувачення. Ці люди фактично повторюють заяви Симоньян, Красовського, Соловйова та інших, щодо яких СБУ вже порушила кримінальні справи».

Окремої уваги заслуговують офіційні представники державних росЗМІ. Адже саме їх матеріали слугують чітким і додатковим доказом загальної злочинної державної політики Росії. І простежити це досить просто.

Наприклад, в червні перший заступник голови кремлівської адміністрації Кирієнко особисто вручив премії інтернет-спільноті Росії. У номінації «Сила в правді» було і декілька «воєнкорів» з пулу саме державних російських медійних структур. Це: Олександр Коц, Дмитро Стешин (обидва – «Комсомольская правда»), Олександр Сладков, Євген Піддубний, (обидва – ВГТРК), Ірина Куксенкова («Первый канал») та Андрій Філатов (RT).

До прикладу, Олександр Коц регулярно передруковує відверто провокаційні пости з напіванонімного каналу «Старше Эдды», із прямими закликами до вбивства українців.

Дмитро Стешин, колега Коца по «Комсомольській правді» (улюблена газета Путіна), із задоволенням постить у своєму Telegram-каналі тексти учасника та політичного ідеолога проєкту «Новоросія» Єгора Холмогорова, який регулярно закликає до знищення не просто українців, а виправдовує та заохочує вбивства дітей.

Ірина Куксенкова з «Первого канала», яка народилася в Києві, донька ексголовного тренера збірної України зі спортивної гімнастики, 29 листопада фактично підтримала геноцид українців, схваливши обстріли об’єктів інфраструктури.

Андрій Філатов з RT настільки сумлінно відпрацьовував свій пропагандистський борг і заробляв на премію від путінської адміністрації, що у травні навіть представив фільм про зруйнований Маріуполь. Кіно, звісно, було зняте під ракурсом «звільнення міста від нацистів». Але й в такому вигляді стане візуальним доказом його та взагалі російської воєнно-злочинної діяльності в Україні.

Саме Росія в особі адміністрації президента і особисто Путіна не просто створює умови для злочинної інформаційної діяльності своїх «воєнкорів», а буквально спонукає до цього. І вони це з радістю виконують.

Тому й нести відповідальність за всі вбивства, зґвалтування, знищення та інші види насильства, що чинять окупанти в Україні, ці «воєнкори» мають не як «журналісти», а нарівні з рештою російських злочинців на чолі з Путіним.

Нагадаємо, попри вдавану критичність, «воєнкори» завжди залишаються у руслі ключових кремлівських наративів. ЗМІ розкрили, яка насправді ціна критики воєнкорів окупантів.

Раніше повідомлялося, як висвітлюють війну російські воєнкори.