Росія активізувала культурну експансію в Африці на тлі санкцій
Москва намагається компенсувати санкції та нестачу економічних ресурсів культурною, релігійною й інформаційною експансією на континенті
Росія активізувала просування свого впливу в країнах Африки через мережу православних парафій, освітні програми, медіапроєкти та військово-політичні контакти, прагнучи здобути підтримку держав регіону на міжнародній арені. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на видання Bloomberg.
Релігійна експансія як інструмент впливу
Одним із ключових інструментів цієї стратегії стало стрімке розширення Російської православної церкви. За останні кілька років її присутність зросла щонайменше до 34 країн Африки, тоді як раніше вона була представлена лише у чотирьох. Станом на середину 2024 року кількість духовенства на континенті збільшилася до 270 осіб, а число парафій і громад – до 350.
Чому Кремль повернувся до Африки після санкцій
Експерти зазначають, що Кремль використовує релігійні та культурні зв’язки як інструмент «м’якої сили» на тлі санкцій через війну проти України та обмежених економічних можливостей. Координатор Обсерваторії Центральної та Південної Африки Французького інституту міжнародних відносин Тьєррі Віркулон заявив, що Москва прагне створити образ держави, «дружньої до всіх африканців».
У матеріалі йдеться, що Кремль створив окремий підрозділ для координації політики щодо африканських країн, а також розширює гуманітарну присутність. Росія відкрила сім центрів «Російський дім», запроваджує вивчення російської мови в університетах і збільшує кількість освітніх програм. За словами міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, понад 32 тисячі студентів з Африки навчаються у російських вишах, а кількість стипендій для континенту з 2020 року майже потроїлася.
Окремим напрямом стало релігійне розширення. За даними досліджень, священнослужителів залучають вищими зарплатами, обіцянками будівництва храмів і швидким кар’єрним зростанням. Один із африканських священників зазначив, що виплати від російської церкви дозволяють «жити гідно, піклуватися про здоров’я сім’ї та освіту дітей».
Голоси Африки в ООН
Аналітики вважають, що активізація російської присутності має і дипломатичну мету – отримати підтримку від континенту, який має 54 голоси в Генеральній Асамблеї ООН. Водночас Москва намагається використовувати африканські країни для пошуку робочої сили та рекрутів, зокрема для підприємств оборонної промисловості.
Розслідувачі також звертають увагу на інформаційну складову. Державне агентство Sputnik планує розширити діяльність у регіоні, наймаючи місцевих журналістів і відкриваючи нові бюро. Керівник одного з таких проєктів Віктор Анохін заявив, що головною метою є «надання альтернативного джерела новин» і «збалансованого інформаційного продукту».
Конкуренція з Китаєм, ЄС та країнами Заходу
Водночас економічні можливості Росії в Африці залишаються обмеженими. За обсягами торгівлі вона займає лише 33-тє місце в країнах Африки, значно поступаючись Китаю, ЄС, США та державам Перської затоки. Китай залишається найбільшим торговельним партнером континенту та активно інвестує в інфраструктуру, тоді як Європейський Союз є найбільшим інвестором у Південній Африці.
Попри це Москва продовжує розширювати військово-політичну співпрацю. За даними Європарламенту, Росія має угоди про військове партнерство з 43 африканськими країнами, а раніше пов’язані з групою «Вагнер» структури працювали у сфері безпеки, видобутку ресурсів і надання послуг.
Обмежені економічні ресурси Москви на континенті
Експерти зазначають, що нинішня активізація Росії в Африці стала особливо помітною після анексії Криму у 2014 році та подальшого погіршення відносин із Заходом. Кремль намагається компенсувати політичну ізоляцію через розширення культурного, релігійного й інформаційного впливу, хоча за масштабами фінансових вкладень значно поступається іншим глобальним гравцям.
Раніше генеральний директор німецького оборонного концерну Rheinmetall Армін Паппергер заявив, що завершення війни між Росією та Україною у 2026 році є малоймовірним, оскільки Москва, за його оцінкою, не зацікавлена у її припиненні. Він наголосив на необхідності подальшої підтримки Києва та готовності концерну розширювати постачання озброєння.
Коментарі — 0