Скандал зі скульптурою. Чому неестетичне мистецтво важливе

Кілька слів про скульптуру, яка вже тиждень викликає жваву дискусію. Одні люди не сприймають таку естетику – інші, демонструючи свої прогресивні мистецькі і етичні погляди захищають цей артефакт.

Так чи інакше, а робота Василя Корчового «Упевнена» уже є беззаперечним артефактом. Як і інші його роботи, на відміну від обговорюваної.

Але що читається конкретно за цією роботою? – про це можна поговорити.

У різні часи змінювалися погляди на людське тіло. Елліни милувалися його красою, в епоху Класицизму митці досліджували тіло, в епоху Ренессансу вбачали гріховну суть, в барочні часи – абсолютизували і романтизували його.

У новітні часи авангарду і постреалізму людське тіло у творчості набуло гнітючих і навіть потворних форм.

Сучасні митці вбачають своїм завданням якимсь чином знайти певний естетичний баланс. А з іншого боку – викликати цікавість до своєї творчості, часом, вдаючись до епатажу.

Благо, для них сьогодні є велике поле можливостей. Отож, беруть і міксують мотиви греків, скіфів, етрусків, сарматів і навіть далеких ацтеків.

Жіноче тіло як вічний символ родючості – це завжди пишне тіло, широкий таз і великі груди. Саме так, приміром, виглядає Віллендорфська Венера, знайдена в Австрії. Її параметри теж далекі від голівудських стандартів, але от що цікаво – вони не викликають негативних емоцій. На відміну від «Упевненої» Корчового.

У чому тут справа?

Гадаю, у свідомій надмірній деталізації окремих частин тіла, яка межує з якимсь нездоровим інтересом. Заради цього інтересу геній Леонардо Да Вінчі препарував колись трупи. Але його цікавили секрети досконалості, а не навпаки... 

Перепрошую, але якими б сучасними і прогресивними ми не намагалися публічно винлядати, у більшості людей таки закладене природою відчуття Гармонії! І задля цієї Гармонії жінки й чоловіки сідають на дієту і дбають про форми свого тіла. І також милуються досконалістю інших тіл. Що є природньо.

Для себе вважаю, що психічно здорова людина, митець ніколи не захоплюватиметься естетикою недосконалого. Але в історії траплялися випадки, коли митець навмисно вдаєтьсч до шокуючого прийому...

Повірте, я зовсім не проти повних людей – але це окрема розмова. В живих людях, окрім поняття форми, завжди присутній зміст! І саме зміст інколи допомагає нам закривати очі на фізичну недосконалість тіла. Це нормально, бо це життя! Скульптура ж за відсутністю живого змісту – абсолютизує форму. Часом недосконалу, але виписану навіщось із дивовижною реалістичністю! Але навіщо? Що тут смакувати? Чим тішитися або захоплюватися?

Так, іноді варто зробити акцент на чомусь аномальному!

Навіть якщо воно вирвано з творчого контексту митця – і не є для нього характерним!

Я не знаю, як для більшості, але для мене мистецтво залишається пошуком довершеності, досконалості, еталонності і гармонії. Воно тішить погляд, зігріває Душу, надихає і сповнює Любові до цього світу.

Усе інше – збочення і хвора уява, аномалія психіки чи потворність хворої душі. Припускаю, що це комусь цікаво, але я не психоаналітик, щоб поринати у ці морочні безодні.

Світлі завжди тягнуться до світлого.

У цьому вся суть і істина – як у мистецтві, так і в житті.

Василь Корчовий – дуже світлий Майстер із надзвичайно тонкою і вишуканою естетикою, але для цього потрібно побачити інші його роботи! Хоча б цього козака на фото!

Скульптура «Козак» Василя Корчового

А скульптурою «Впевнена» Василь Корчовий, безумовно, досяг своєї мети. Він сказав буквально – якщо ви не хочете помічати красу і говорити про прекрасне – я змушу вас силою свого таланту говорити про потворне...

Браво, Майстре!