Споживачі насилля. Яким буде наступне покоління?

    У Херсонській області відбулась чергова бійка між дівчатами, яку виклали у мережу.
    Власне, це вже не перший кричущий випадок «боїв» з наступним розповсюдженням у мережі. Ми мали досвід чернігівських «розбірок», в яких теж приймали участь дівчата. Не виключено, що розбірки у Каховці відбулись і через ефект наслідування. Тому варто було б зробити висновки. По-перше, ми маємо суміш кібербулінгу (сварка між
    • Богдан Петренко

      Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму

    • 24 Листопада, 08:04
    • Розсилка

    У Херсонській області відбулась чергова бійка між дівчатами, яку виклали у мережу.

    Власне, це вже не перший кричущий випадок «боїв» з наступним розповсюдженням у мережі. Ми мали досвід чернігівських «розбірок», в яких теж приймали участь дівчата. Не виключено, що розбірки у Каховці відбулись і через ефект наслідування.

    Тому варто було б зробити висновки.

    По-перше, ми маємо суміш кібербулінгу (сварка між дівчатами була спочатку в мережі) та виходу його в реальність (бійка в лісосмузі) з наступним поверненням до віртуального світу (викладення у мережі). Фактично – поєднання віртуального та реального насилля.

    По-друге, на кожному з цих етапів у процес нагнітання ситуації могли б втрутитись дорослі (батьки/вчителі), якби між ними і дітьми були налагоджені адекватні стосунки. Тобто, якби вони знали про проблему. Тому найбільша проблема – у розірваності і комунікацій, і поколінь. Сьогодні 18 хвилин на добу батьки спілкуються з дітьми . З них вісім – читають нотації.

    По-третє, купа свідків, які просто дивились на бійку. Якщо ви вважаєте, що це щось нове, то ви ніколи не були на сільській дискотеці. Але сучасна проблема в іншому – число свідків зростатиме, бо відео – у мережі. І за цей час ніхто з батьків дітей не спромігся поскаржитись в адміністрацію YouTube, щоб запис вилучили.

    Тепер про наслідки. Розірвані покоління – це шлях до зростання жорстокості та насилля. Діти уже не так калькують поведінку дорослих, а виходять з природних інстинктів (нападай або тікай). Або ж беруть зразки поведінки з мережі. Так, кожен обирає в Інтернеті своє. Але ті, що обирають насилля – отримують його в безмежній кількості. Бо у мережі воно завжди жорстокіше, ніж в житті. Про ефект наслідування пам’ятаєте? А тепер ще один ефект – зростання очікувань. Тоді, коли простими бійками споживач насилля насититься і вимагатиме чогось більшого. – розбірки з ножами, зброєю, до першої краплі крові, до останньої.



    Діти, які спостерігали за насиллям, і були такими споживачами. Тому і роботу необхідно здійснювати не лише серед тих, хто побився, а й серед тих, хто дивився. І ефект невтручання (не моя справа), і ефект підтримки (давай! давай!) – це все призведе до того, що суспільство продовжуватиме жити за принципом «моя хата скраю» і водночас з цікавістю дивитиметься як горить сусідська квартира. Це суспільство буде чекати ще більше насилля по телевізору, і ніколи нічого не зробить для того, щоб насилля зупинити.

    Думаєте лише діти такі? Сьогодні половина дорослих, які побачили розбірки дітей, просто пройдуть повз. Зроблять вигляд, що не побачать. Яким же буде наступне покоління? Дорослі зупиняться і дивитимуться на ці розбірки?

    Що робити? Перевірте репутацію школи. Просто введіть запит у пошуковик «жесть у школі» додавши номер та місто. І говоріть з дитиною. Все вона відразу не скаже. Але, розповідайте про себе, про те як пройшов день, про цікавинки свого життя, про свою удачі та промахи. Дитина повинна відчути, що їй довіряють і вона почне розповідати Вам. Звертайте увагу на поведінку дитини – кожна різка зміна може стати сигналом про небезпеку. Але не допитуйте. І вимагайте від школи тематичних занять, класних годин, де дітям пояснюватимуть, що насилля – це зло, що є купа ненасильницьких та ефективніших методів вирішення питань.

    Або сидіть та чекайте, доки розбірки зі школи вашої дитини стануть прайм-новиною дня.

     Український інститут дослідження екстремізму та Інформаційне агентство «Главком» за підтримки Уповноваженого президента України з прав дитини презентують спеціальний проект з протидії булінгу в школі «Стоп шкільний терор» («Безпечна школа»).
    Ми зібрали найкращих експертів з проблеми насилля у школі: дитячих та шкільних психологів, законодавців, керівників державних структур, що займаються проблемами дитинства, експертів з юриспруденції, науковців та громадських діячів, які поділяться практичними навичками та теоретичними знаннями зі способів протидії булінгу і порадять батькам і дітям, як протидіяти психологічному та фізичному насиллю в школі. Свої життєві історії, пов'язані із знущанням у школі, розкажуть також відомі люди, зірки шоу-бізнесу, політики та звичайні батьки, які змогли знайти рецепти протидії шкільному терору.

    Читайте також: 

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди співпадають з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Дмитро Тимчук
    Дмитро Тимчук

    Народний депутат України (Народний фронт)

    Денис Казанський
    Денис Казанський

    Журналіст

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Костянтин Машовець
    Костянтин Машовець

    Координатор групи «Информационное сопротивление»

    Віктор Небоженко
    Віктор Небоженко

    Директор соціологічної служби «Український барометр»

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ