Для чого нам День єднання?

Через вісім років після Майдану і російської агресії Зеленський так і не зрозумів, що для того, аби підняти біля будинку прапор, одягти вишиванку і почепити на наплічник стрічку народу не потрібні укази і штучні дні.

Вони так і не зрозуміли рівень патріотизму українців.

Й не знають як то, коли від гімну − мурахи по шкірі. Й не варто на гімн о 10 ранку примусово зганяти обладміністрацію, як колись в СРСР по радіо країну будили о шостій ранку.

Й коли в регіонах не виділено коштів на тероборону (в цьому слуги традиційно звинувачують ЄС), не варто пиляти місцеві бюджети на підсвітку адміністративних приміщень в національні кольори.

Й примушувати дітей одягти в школу вишиванки саме сьогодні й вимагати від шкіл стовідсоткової явки, бо так надумалося Зеленському.

Що штучність ніколи в Україні не приживається.

Що РФ не відмовилася від своїх агресивних намірів. І тільки завдяки реформованій за ці роки Армії і серйозній підтримці Заходу і публічному оприлюднюванню та розвінчанню всіх планів Кремля росіяни сьогодні лише біля наших кордонів і в окупованому Донбасі, а не в інших українських містах і селах.

Мені для підняття прапору над моім будинком указ Зеленського точно не потрібен. Бо я його й не спускала всі ці вісім важливих для країни років.