рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Зеленський думає про те, щоб залишити посаду президента

    • Ігор Луценко

      Народний депутат 8 скликання

    • Розсилка
    Зеленський думає про те, щоб залишити посаду президента

    Займати дарма місце – немає сенсу. Тому і думає Зеленський про те, як вийти з гри

    Зеленський, без сумніву, зараз думає про те, щоб піти з посади.

    Я не буду обґрунтовувати це твердження якоюсь ексклюзивною інформацією з-за метрових стін Банкової – припустимо, що нам анічогісінько не відомо про те, які там настрої, забудемо усі витоки інформації, не слухаймо шепіт інсайдерів.

    Я буду обґрунтовувати це тим твердженням, що в Україні президент нині відчуває себе таким же зайвим і непотрібним, як і найменший українець, котрий, приміром, пакує наплічника для чергової мандрівки на заробітки у ЄС (це якщо пощастило).

    Змін – немає, і це очевидний факт.

    Система перемогла. Система перемогла Президента так само, як перемогла інших великих, середніх та дрібних українців, витіснивши з країни чи у внутрішню еміграцію, вигнавши беззмістовністю з фронту і безнадійністю з волонтерства.

    Я пам’ятаю момент, коли Президент почав програвати. Коли він відмовився від своєї обіцянки переїхати з Банкової. Коли побут, котрий, з одного боку, річ елементарна і нескладна, а з іншого формує повсякденно свідомість – переміг.

    Зеленському, котрий мав шалені 73% проти 24% у свого опонента, котрого обрали усі області України, крім однієї – не вистачило волі сформувати власний краєвид у власному вікні.

    Шептуни-чиновники виявилися сильнішими. Ну а далі все уже було зрозуміло.

    Реформи робляться зразу, або ніколи.
    Посадки робляться майже одразу, або ніколи.
    Нова політика робиться новими людьми, а не старими. Коли спочатку змішати в уряді пополам старе і нове, то вийде стара політика з новими приколами.
    Ти або носиш маску, або не вимагаєш носити її у інших.
    Танкер «Делфі» або зразу прибирається, або стає національною ганьбою.
    І так далі.

    Вертикаль, неформальна, не прописана у Конституції, але фактично передбачена нею влада глави держави – зараз не працює. Система перемогла особистість.

    Повторюся, Зеленський – не один такий. Парадокс, але у нашій країні дискомфортно і російськомовним, і україномовним. І багатим, бо не можна захистити багатство, і бідним, бо важко вийти з пастки бідності. Ліві кричать про засилля ринку, ринкові фундаменталісти – про диктат соціалізму. Люди на високих, здавалося б, посадах кричать про відсутність повноважень – так само, як посполиті скаржаться на безправ’я.

    Я ризикну допустити наявність совісті у Зеленського, на відміну від попередників. Так, я ризикую, бо я особисто його не знаю. Ніколи з ним не спілкувався, відтак не маю права записати його в безнадійні негідники. А якщо так, то совість, у купі з більш популярним інстинктом самозбереження – це серйозний голос, котрий каже про очевидне і болюче.

    Про те, що очікуване нове життя, котре бажали в Зеленському побачити такі шалено різні люди – не приходить.

    А отже, займати дарма місце – немає сенсу. Тому і думає Зеленський про те, як вийти з гри.

    З гри, у якій вхід – гривня, а вихід – не факт, що є.

    Джерело: блог Ігоря Луценка

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Оксана Забужко
    Оксана Забужко

    Українська поетеса, письменниця, літературознавець, публіцист

    Юрій Бутусов
    Юрій Бутусов

    Журналіст, громадський діяч

    Олександр Деркач
    Олександр Деркач

    Банкір, бізнесмен

    Андрій Магера
    Андрій Магера

    Заступник голови Центральної виборчої комісії

    Дмитро Снєгірьов
    Дмитро Снєгірьов

    Співголова громадської ініціативи «Права справа»

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ