Нардепи хочуть заборонити сексизм і дискримінацію в рекламі. Чи постраждає бізнес?

Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт про заборону сексизму і дискримінації в рекламі.

Чи постраждає від цього бізнес і споживачі?

Аж ніяк. Сексизм не продає, він викликає відразу, роздратування, сором та обурення. Згідно з дослідженням представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта, 70% жінок та 57% чоловіків негативно ставляться до стереотипів у рекламі.

Сексистська реклама відволікає від товару, що рекламується. Людина може запам’ятати еротизовані образи в ролику чи на банері, однак наступної миті не згадає назву компанії. Назва торгової марки запам’ятовується втричі краще, якщо реклама недискримінаційна.

І чоловіки, і жінки не люблять зображення оголених тіл, якщо вони не пов'язані безпосередньо з послугою, що рекламується. Жінки гостро реагують на об’єктивацію жіночого тіла, а чоловіки – чоловічого.

32% споживачів та споживачок готові скаржитися на сексистську рекламу. З опитаних по 10% як серед жінок, так і чоловіків уже мали досвід подання таких скарг. А Держпродспоживслужба та омбудсмен щороку отримують понад 500 повідомлень про дискримінацію за ознакою статі у рекламі.

Тепер по суті законопроєкту. Основна його цінність у тому, що він врегулює визначення «дискримінаційна реклама за ознакою статі». Це реклама, яка:

• зображає інтелектуальну, фізичну, соціальну перевагу однієї статі над іншою, стереотипні ролі чоловіка та жінки, пропагує принизливе та зневажливе ставлення
• принижує гідність людини та демонструє насильство за ознакою статі
• використовує зображення тіла чи частини тіла людини виключно як сексуального об’єкта, щоб привернути увагу споживачів, посилання на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання

Я дуже радію, що і в рекламі на перший план виходять гідність та повага до прав людини. А значить, українське суспільство стає більш цивілізованим.