Останні Мінські домовленості шокують безпрецедентною цинічністю

І якщо раніше тим, хто «підсадив» Зеленського у владу, вдавалося дивним чином відокремлювати його особисто від всього того негативу, який за майже рік його перебування на вищій посаді в Україні надходив від непродуманих і незрозумілих рішень команди президента, то тепер вже цілком можна говорити, що після оприлюднення нових Мінських протоколів, які на Банковій до часу хотіли тримати у таємниці, Зеленський перейшов «Рубікон дозволеного».

І схоже, що ці протоколи – це лише частина домовленостей про які владоможці й далі воліють мовчати, щоб потім поставити український народ перед фактом того, що вже відбулося.

Навіщо Росії допомогли одягнути на себе «шкуру миротворця»?

По суті, Зеленський погодився на нечуване досі в світовій історії, за його прямої згоди Росія, яка винна в смертях десятків тисяч громадян Української держави, одягнула на себе «шкуру миротворця.

І тепер Москва, зі статусу сторони конфлікту перетворилася на стороннього спостерігача, після чого Путін вже нібито аргументовано має право говорити, що, мовляв, нарешті в Україні визнали, що на Донбасі триває «громадянська війна», і в Києві вже готові взяти на себе всю повноту відповідальності за шість років цього кривавого протистояння сторін.

Варто звернути увагу, що підписання Мінських протоколів відбулося несподівано і зненацька. Для цього вибраний саме час, коли під прикриттям короновірусу, нібито «законним шляхом» можна блокувати переміщення людей до столичного Києва.

Роблячи спробу унеможливити громадянам України висловити свою категоричну незгоду з тим, що було підписано у столиці Білорусі.

Тепер режим Зеленського буде придушувати народні акції протестів, прикриваючись «гуманним» гаслом блокування розповсюдження короновірусу.

На Банковій думають, що подібне цинічне рішення допоможе «нейтралізувати» політичних опонентів і примусити їх замовчати. Заборонивши мітинги, демонстрації, а особливо новий Майдан.

Цілком очевидно, що після цих «засекречених протоколів» Україна опинилася за крок від того, щоб знову «добровільно» влитися в «сім’ю братніх народів», звичайно ж на чолі з «великим старшим братом» – Росією.

Також насторожує і те, що цей документ було підписано лише через декілька днів після початку суду в Гаазі щодо збиття малайзійського «Боїнга».

Чи не є це своєрідним подарунком Кремлю, в намаганні продемонструвати свою цілковиту політичну лояльність Путіну?

Зеленський визнав, що «Росія не має нічого спільного до війни на Донбасі»

Тепер нарешті Москва може досягти того, чого вона так довго і настирливо добивалася. Не лише де-факто, але й де-юре, цим документом Зеленський визнав, що «Росія не має нічого спільного до війни на Донбасі», і там з Україною воюють «шахтарі», «трактористи» і «комбайнери».

А також, що на донецькому фронті немає, ні російського найновішого озброєння, ні військових, ні найманців.

Тепер Путін може з чистою совістю сказати своїм політичним партнерам – канцлеру Німеччини Ангелі Меркель і президенту Франції Емманюелю Макрону, що якщо вже самі українців вважають, що Росія не сторона конфлікту на Донбасі, то несправедливі санкції проти Російської Федерації необхідно терміново знімати.

Крім того, визнання суб’єктності, так званих, «ДНР» і «ЛНР» («ДНР» і «ЛНР» – угруповання, що діють на окупованій частині Донбасу за підтримки Росії – ред.) – це не що інше, як шлях до легалізації воєнних злочинців, котрі брали участь у війні з Україною.

Таким чином, Мінські протоколи цілком можна кваліфікувати, як умисне завдання шкоди суверенітету і державній безпеці України та надання іноземній державі і її представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти Української держави.

Зеленський вже переходив «червону лінії», варто тільки згадати про відведення українських військ і фактичну здачу території. Тепер же він відкриває «зелене світло» в напрямку подальшої капітуляції України.

Майдан Антикапітуляції мав би витягнути Україну із затяжного піке некомпетентності й непотизму

На початку весни Україна опинилася в дуже складному становищі. Визріваюче народне невдоволення у будь-який момент може вибухнути третім Майданом.

Проте, як показує минулий досвід, громадянською непокорою і початком нового Майдану може скористатися Москва. Кинувши свої війська для захоплення нових українських територій.

Від самого початку було зрозуміло, що Зеленський може припинити війну з Росією тільки на умовах Путіна.

Вони можуть формулюватися іншими словами, але зміст цих російських вимог постійно залишається один: федералізація України, амністія бойовикам, які підтримали вторгнення Москви на Донбас, надання російській мові статусу офіційної мови, визнання автономії Донбасу і децентралізація за московськими політичними лекалами.

А в підсумку це означатиме не що інше, як початок демонтажу України, як незалежної держави.

Звісно, що «режим зеленських» може спробувати не допустити вибуху народного невдоволення і зустріти українців Майданеком. Але це тільки погіршить становище діючої влади.

Адже в Україні на сьогодні налічуються близько 400 тисяч фронтовиків, які пройшли неймовірні випробування в окопах війни з Росією.

Вони ніколи не погодяться на будь-який варіант капітуляції перед ворогом України чи повну узурпацію влади «зеленськими».

Україна опинилася між Майданом і Майданеком, і тут відповідь за українцями.

Майдан Антикапітуляції мав би витягнути Україну з затяжного піке некомпетентності й непотизму. Усунувши олігархів і їхніх слуг від політики, та позбавити Українську державу від войовничого дилетантства і малоросійських поглядів на державу.