Новий, передвиборчий, поворот теми в розмовах про метро на Троєщину

Учора четвертий міський голова заявив, що якщо прибрати дискримінаційну норму, коли з київського бюджету вилучають 60% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), і як би столицю як мінімум поставили в у цьому питанні на один рівень з іншими регіонами, ми могли б за декілька років запустити метро на Троєщину за гроші київського бюджету.

Залишимо за дужками ту обставину, що ця дискримінаційна норма щодо бюджету Києва була підтримана в т.ч. й голосами депутатів від партії чинного міського голови в парламенті.

Просто порахуймо. Відповідно до затвердженого на поточний рік міського бюджету ПДФО у нас залишають 40% від зібраної суми — 6,97 млрд грн. Якщо нам віддадуть як іншим регіонам 60%, то ця сума збільшиться на 3,49 млрд.грн. Тобто за рахунок цієї гіпотетичної надбавки КМДА планує профінансувати весь проект? Днями керівник київської підземки назвав потреби в фінансуванні цієї лінії згідно з розрахунками станом на 2010 рік — 12 млрд. (на тепер з урахуванням коливання курсу озвучена сума більше 20 млрд.). Щоправда, в серпні перший заступник голови КМДА оцінив вартість будівництва метро на Троєщину в 1,3 млрд дол..США, що по нинішньому курсу складає майже 30 млрд. грн.

Отже, за рахунок ймовірного збільшення надходження ПДФО до міського бюджету (3,5 млрд грн. на рік) ми зможемо,якщо збережеться такий курсовий та ціновий паритет, виплатити цю суму протягом 9 років.

Однак не забуваймо, що ПДФО складає понад 50% усіх податкових надходжень столиці. Які сфери планується повністю позбавити фінансування, якщо всі ці доходи підуть виключно на фінансування троєщинської лінії? Таких резервів в київському кошторисі немає.

Таким чином, назване джерело фінансування є нереальним, для бюджету не підйомним. Тим паче, що перший заступник голови КМДА та фінансисти в один голос твердять,що нас в цьому питанні нас може врятувати лише кредит на вигідних умовах,що є більш реалістичною позицією на сьогоднішній день.

Ця ситуація свідчить про одне — в міській владі немає чіткого розуміння, як розв’язувати це питання, де брати гроші на даний проект. Та й коли цим займатися? Керівницто, на словах проголошуючи нагальність цієї проблеми та вирішення її саме через будівництво метро, на практиці зайнято виборами. А лкремі їхні підлеглі в робочий час годинами зависають в соціальних мережах, просуваючи свої сумнівні ідеї та обмінюючись постами й коментарями з питань,що не мають жодного стосунку до їхніх службових обов’язків. Може час вже братися за роботу?

Источник: Facebook