Якби нинішні вибори проходили за законами 1994 року, вони були б визнані такими, що не відбулися

Завершилися другі в історії Києва двотурові вибори керівника міста. Кличко очікувано здобув на них перемогу. Міська ТВК офіційно про це оголосила. З чим його вітаємо.

Як і обіцяв раніше, порівняємо результати останніх виборів (25 жовтня – 15 листопада 2015 року) з тими, що вперше пройшли в два тури в 1994 році (26 червня – 10 липня).

Цього разу до другого туру вийшла пара претендентів Кличко – Береза, тоді Косаківський – Черняк.

Нагадаємо, що 21 рік тому Голова Київської міської ради вперше обирався безпосередньо виборцями Києва на прямих загальноміських виборах. (З набранням 12 червня 1997 чинності Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» обраний на цих виборах голова Київради набув статусу Київського міського голови, тобто став першим міським головою Києва.)

ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ВНЕСЕНИХ ДО СПИСКУ ВИБОРЦІВ

2015 — 2 133 076

1994 — 1 858 210

ЯВКА

2015 — 28,35% (перший тур — 41, 87%)

1994 — 54, 20%.

Якби нинішні вибори проходили б за законами, що діяли в 1994 році, вони були би визнані такими, що не відбулися, оскільки тоді вимагалося, щоби в них взяло участь більше половини від загальної кількості виборців, внесених до списків виборців.

ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ГОЛОСУВАННІ

2015 — 612492

1994 — 1 007 218

КІЛЬКІСТЬ ГОЛОСІВ «ЗА»

2015 (Кличко) — 392614 (18,40% від загальної кількості виборців)

1994 (Косаківський) — 549904 (29,59% від загальної кількості виборців).

Варто наголосити, в 1994 році обраним вважався кандидат, який одержав найбільшу порівняно з іншими кандидатами кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, але за умови, якщо за нього проголосувало не менш як 25 відсотків виборців, внесених до списку виборців. Нинішний результат переможця виборів до цього показника не дотягує.

Тож тогочасні вимоги закону щодо визнання виборів такими, що відбулися, а також встановлення результатів голосування були жорсткішими, ніж сьогодні.

Але історія не знає умовного нахилу. Тепер виборчий процес відбувається за іншими правилами, тому ці співставлення мають радше пізнавальний характер.

Привертає до себе увагу й той факт, що чинний міський голова має меншу легітимність порівняно з травневими виборами 2014 року, бо отримав зараз на 372406 голосів киян менше, ніж тоді (765020 голосів). Тобто рівень його підтримки киянами в абсолютних цифрах понизився — це лише п’ята частина городян. Та й ті 197844 голоси Берези віддані скоріше не стільки за нього, як проти чинної влади. Не забуваймо, що трохи більше 70% мешканців столиці взагалі не прийшли на виборчі дільниці, у такий спосіб показавши своє ставлення до того, що відбувається в місті.

Отже, є над чим замислитися і з приводу чого робити відповідні висновки міській владі.

Источник: Facebook