Чи вплине допомога США на хід війни?

Цього тижня очікується ухвалення й підписання американського закону про новий великий пакет допомоги Україні. Зокрема, передбачається понад 12 мільярдів доларів США на «швидкі» постачання зброї від американської армії (за програмою PDA) та майже 14 млрд. дол. на закупівлю нової зброї у виробників; 11,3 млрд. дол. частково підуть на розвідку й військову підготовку в Європі в інтересах України.

Закладені й певні механізми ґарантування допомоги в 2025 році, коли до влади може повернутися Дональд Трамп.

Крім допомоги від США, Велика Британія надасть свій, значно менший, пакет зброї, в якому, однак, анонсовані додаткові авіаційні ракети Storm Shadow та ракети ППО.

Експерти й посадовці наголошують, що Україна мусить домовлятися про наповнення нових траншів допомоги саме тими класами зброї, яку Сили Оборони стратегічно потребують: додатковими зенітно-ракетними батареями (насамперед Patriot), а не лише ракетами до них; винищувачами F-16 і боєприпасами для них; Atacms тощо.

Ключовим елементом використання нової допомоги стане воєнна стратегія України, яка буде реалізована цією зброєю.

Зокрема, йдеться про інформаційно-політичний аспект. Насамперед, комунікування Києвом своєї стратегії. Адже навколо американської допомоги місяцями точилася глобальна інформаційна війна, яка тепер вилилася в подекуди неадекватне обговорення подальшого перебігу війни в Україні.

Так, американські телеканали запитують Президента Зеленського, «чи достатньо буде цього пакету», «чи можлива перемога України» і чи може він дати громадськості США «чіткий таймлайн завершення війни». Оглядач впливового американського ЗМІ зазначив, що новий пакет допомоги «дасть Україні другий шанс на можливо успішний контрнаступ [на Запорізькому фронті]».

На думку експертів Київського Безпекового Форуму, Україна має надалі реалізовувати нову стратегію, що де-факто склалася наприкінці 2023 року. Ключовими елементами цієї стратегії є розумна оборона, швидке технологічне переозброєння та перенесення війни на територію Росії (насамперед, далекобійними повітряними контрударами в глибокий тил ворога).

Українське керівництво має чітко комунікувати ці пріоритети для західних партнерів (нехай і непублічно) та внутрішньої аудиторії – цього разу управляючи їхніми очікуваннями від дій ЗСУ. Адже виграти наземну війну без переваги в повітрі поки що нікому не вдавалося.

Завищені очікування спостерігалася на початку 2023 року (попри застороги від західних відставних генералів), і заважали передачі Києву винищувачів та далекобійних ракет, а також демотивувала українських чоловіків.

Так само неприпустимо тепер припиняти контрудари по російській промисловості та інфраструктурі, після успіхів початку 2024 року. Таке «самостримування» може втягнути Україну у небезпечну воєнно-політичну спіраль: коли російські удари по енергетиці України залишатимуться без відповіді (демотивуючи населення), а Захід отримає ілюзорну надію на те, що Україну можна змусити до «деескалації» в обмін на обмежену військово-технічну допомогу.

Схоже, військово-політичне керівництво України розуміє цю політичну загрозу. Адже удари по російській тиловій інфраструктурі повторилися й минулого тижня. А сам Верховний Головнокомандувач закликав, зокрема, «завдавати максимальних уражень усьому, що Росія використовує як базу для терору і для своєї воєнної логістики».

Відзначається, що поновлення американської допомоги лише збільшує потребу в зброї від країн Європи. Як заявив німецький парламентар Антон Хофрайтер, «цілком можливо, що це буде останній пакет допомоги [від США, через можливу зміну тамтешнього президента]; ми, європейці, повинні зробити набагато більше для України. ЄС усвідомив, що американська підтримка України стала невизначеною».

Не втратить актуальності й дискусія про пряму участь сил НАТО у війні, розпочата Президентом Франції Емануелем Макроном. Навпаки, нова американська допомога підсилить дружню геополітичну та військово-технічну конкуренцію всередині Альянсу між Сполученими Штатами та європейцями. А участь Заходу в протиповітряній обороні Ізраїлю 14 квітня радикально змінила політичний фон згаданої дискусії.