Синод Московської церкви втратив відчуття реальності

Не те, щоб я дуже чекала, але заглядала на сайт УПЦ МП. Бо сьогодні відбувся Синод, та якби зібрання вищого керівництва Моспатріархату в Україні. Мали щось вирішити. Хоча б, думала я, зазначити рух від Москви. Не те, щоб це було питання совісті, але виживання.

Бо... наприклад, в селі Бережанка Горховського району пару днів тому все село вийшло, щоб не пустити попа УПЦ МП на кладовище у поминальні дні.

Замки на храмах УПЦ МП із забороною місцевою владою служити МП вже в п'яти містах. І це початок.

В деяких містечках в храмах МП відбуваються такі собі «хлопки» чи може свічку забули згасити (назву населеного пункту напишу не зараз).

Особисто я готую активістам з поліського села аргументацію для суперечки з попом МП, який в очі бреше, що вони не МП. На їх прохання. Бо батюшка на якісь гроші дітям хати в столиці покупляв, а з МП не виходить.

Переходи відбуваються масово... Ще не тисячі, але тенденція очевидна. Тільки на Волині за два дні вісім пішло.

Зрештою, чотири сотні власних священиків скаржаться в суд пентархії на Кирила.

Кирило що не день виступає з новою заявою, фактично заохочуючи геноцид українців.

І ось прийшло рішення Синоду Моспатріархату. І все, що хочеться запитати: що з ними не так, Господи? Бо як можна настільки не відчувати час, країну, власних вірян?

Вони виршили:

Поскаржитися Генпрокурору на органи влади, заявити що «захоплення храмів» – наслідки помилкової політики Порошенка. (Преосвященіші, підозрюю, що у підручнику історії Церкви імена цих президентів стоятимуть поруч. Петра, як творця нової церкви, який здобув Томос, а Зеленського, як вашого могильщика). Бо, сказавши «А», президенти кажуть і «Б». Обравши (не без запізнення) армію і мову, він обов'язково обере віру. Віру, а не московську ідеологію. Навіть якщо не хоче, життя змусить.

А Генпрокуратура, якій ви вирішили поскаржитися, дуже зайнята, вона розслідує справи попів-колаборантів. Їх тільки офіційно оприлюднених троє. А неофіційно – значно більше.

Обговорити долю МП і нові обставинив війни МП вирішили на зібранні вірних, монахів та єпископів. Цікаво, чому одразу не назвати це собором і не сказати, що даєте цьому собору в руки мандат, делегуючи серйозні решення щодо майбутнього? Знаєте чому? Бо бояться в МП, що не зможуть його проконтролювати.

Одним словом, вони нічого не вирішили. Якщо не рахувати затвердження чину благословення вагітної жінки та створення чоловічого монастиря у... Криму. Щодо чину для вагітної жінки – зворушливо. Це ж у неокупованих територіях? Бо в окупованих, вони немовлят прив'язують до тіла вбитих мам та мінують...

Шкода...Бо час спливає...

Час коли ми могли обнятися і разом молитися за перемогу.