Імітація ядерного удару. Навіщо Кремль продовжує свій шантаж

Аналізувати марення хворих рашистів-пропагандонів – справа небезпечна: можна ненароком заразитися. А розповіді про українську імітацію атаки України тактичним ЯО, що готується, за допомогою макета «Іскандера» та «брудної бомби» – це якраз маячня дистильована.

По-перше, спектр радіоактивного випромінювання на місці зімітованого падіння нібито збитої нами ядерної ракети відрізнятиметься від реального, що одразу встановить МАГАТЕ. А ця комісія набагато ближче до Росії, ніж до України, бо недоімперія для неї більш значуща.

По-друге, і це головне: для достовірності перед імітацією ядерні сили недоімперії мають бути переведені на повну бойову готовність. Тобто брати участь в українській імітації має особисто фюрерок Путін, оскільки саме він віддає такий наказ. А без наказу та зняття блокувань з ЯО нічого не вийде. Якби можна було без наказу, то будь-який росіянський офіцер-ракетник, якому зрадила дружина, вже давно нажерся б горілки і в серцях пульнув ядерною боєголовкою абияк.

У даному випадку нам простіше не морочитися з радіоактивними матеріалами та макетом «Іскандера», а випустити прес-релізик – мовляв, нас атакували ЯО, і хоча ми ракети збили, все одно вимагаємо у НАТО удару у відповідь... Достовірність і переконливість що імітації, що такого прес-релізу будуть однаково близькі до нуля.

А якщо про реальне, то на фронтах позиційні бої без суттєвого поступу. І головну роль грає «генерал бездоріжжя».

Найбільш тяжка, але прозора ситуація на Донецькому напрямку. Там у вагнерівців-кримінальників вибору немає: йдеш уперед – можлива смерть, але може й поранення з дембелем, а якщо не йдеш – точно смерть, бо за непокору розстріляють свої, як і обіцяв Пригожин. Тому вагнерівці приречено лізуть на наші позиції, серйозні втрати зазнають обидві сторони, при цьому ту саму Авдіївку під Донецьком недоімперія не може взяти усі вісім місяців війни.

На Херсонському фронті незрозумілого куди більше. Головне питання: рашисти мають намір «влаштувати оборону Сталінграда» чи готуються до «жесту доброї волі» у вигляді драпу на лівий берег Дніпра?

Начебто «стояти на смерть і Херсон не здавати» вимагає особисто фюрерок, якому це потрібно з політичних причин. Насамперед для заспокоєння населення недоімперії, яке хоч і зазомбоване наглухо, але у зв'язку з могилізацією починає про щось підозрювати.

По-друге, щоб ініціювати мирні переговори на своїх умовах, більше схожих на капітуляцію України. Але якщо Херсон буде звільнений, то посередниками у таких переговорах не стануть навіть африканські вожді, яких нині використовує Кремль.

А ось генералітет недоімперії, розуміючи слабкість позиції свого херсонського угруповання, схильний до відступу заради збереження живої сили. Реалії війни – вони в даному випадку за генералів, тож не завтра, але протягом місяця-двох Херсон знову стане українським.

Щодо переговорів, то Кремлю вони життєво необхідні. Вимучивши будь-яким чином зимове припинення вогню, тамтешні стратеги сподіваються озброїти, обмундирувати та навчити півмільйона могилізованих, потім остаточно нагнути Лукашенка на повноцінну участь у війні, і весною знову завести шарманку щодо «взяти Київ за три дні».