Новий світовий уряд або Що буде з ООН

Зараз багато пишуть про реформу Ради безпеки ООН, яка має стати в ідеалі якимось аналогом «світового уряду», в усякому разі, в контексті вирішення глобальних конфліктів.

Нагадаю, до складу Ради зараз входять 15 держав-членів – 5 постійних і 10 непостійних.

Останні обираються Генеральною Асамблеєю ООН на дворічний термін:

• п'ять – від держав Африки та Азії;
• один – від держав Східної Європи;
• два – від держав Латинської Америки;
• два – від держав Західної Європи та інших держав.

Постійні члени

• Китай
• Росія
• Велика Британія
• США
• Франція

Постійні члени Радбезу ООН володіють ключовим при ухваленні рішень правом вето.

Експерти пишуть, що склад постійних членів – це віддзеркалення застарілої концепції Рузвельта – «чотирьох поліцейських», ухваленої 1941 року.

Згідно з якою, ситемою світової безпеки повинні спільно керувати США, Британія, СРСР і гоміньданівський Китай.

На карті чітко видно, як ділилася сфера впливу:

США – Північна і Південна Америки.

Британія – Африка, Індія, Західна Європа, Австралія та арабський світ.

Гоміньданівський Китай – Тихоокеанський регіон, включно з Індонезією і Філіппінами.

Подальша трансформація структури Радбезу ООН полягала, по суті, в додаванні Франції та «третього світу» у вигляді непостійних членів.

Тобто світ кардинально змінився, а Радбез ООН – практично ні.

Наприклад, Китай проник в Африку і Латинську Америку, Індія і арабський світ – стали самостійними геополітичними гравцями.

СРСР розпався і РФ втратила величезну зону впливу в Європі та Закавказзі.

Британія практично не відіграє жодної ролі ні в Африці, ні в Азії.

На мій погляд, доти, доки Радбез ООН не стане відображенням нового кластерного поділу світу, він не стане ефективним, а його рішення – легітимними на глобальному рівні.

Саме тому, склад постійних членів варто було б розширити, включивши до нього, окрім теперішніх членів, представників новостворених глобальних кластерів і протокластерів:

• арабського;
• тюркського;
• індійського;
• латиноамериканського;
• африканського;

Плюс такі провідні світові країни як Німеччина і Японія.

Виходить дванадцять постійних членів. Без права вето, рішення ухвалюють двома третинами голосів.

Тобто, «за» мають проголосувати щонайменше 8 членів оновленого складу Радбезу.

До речі, Україна могла б виступити з подібною ініціативою, чим консолідувала б навколо себе підтримку Глобального Півдня.