Кремль скоро матиме величезні проблеми з мобілізованими

Путін (і ті, кого вб'ють дорогі росіяни чи конкуруючі групи у разі його падіння) сьогодні вирішують дуже складне завдання – намагаються перетворити несправедливу загарбницьку війну – на Вітчизняну, народну.

Ролики із чмобіками піднімають настрій, але варто пам'ятати. З цих чмобіків тисячі знайдуть раптову і безглузду смерть. Але їх багато, реально багато.

Через пару місяців ті, хто вижив, будуть непогано чинити опір. Навіть якщо обмін буде 1 до 5, це колосальна ціна для нас.

Ці чмобіки мають близьких. Які мимоволі підтримуватимуть своїх і бажатимуть нам зла. Я відстежую кілька груп російських волонтерів. Весною це було «обійняти і плакати». Нині вони вже щось вміють. У них виникають неофіційні горизонтальні зв'язки.

Мої друзі на різних ділянках фронту говорять те саме: раніше найбільше проблем доставляли «лднрівські» частини та непарадна еліта. Перші щось уміли та не боялися. Другі часто були добре навчені. Дуже допомагало, що їм надходили явно неадекватні команди.

За сім місяців до них сяк-так підтягнулися ті, хто якось вижив. Їх, як і раніше, багато. Адже ми зараз тренуємо масову російську армію. Це двосторонній процес.

Тому важливе завдання зараз – перенаправити енергію тих, кого Кремль відправив на війну і хто підтримує окупаційні війська, на справжню мету – правлячу групу, яка фактично є антиросійською.

Або ці злочинці – або море крові з обох боків.

Сумні лицеміри (мільйонери, мільярдери) у Георгіївській залі, які боролися за право гарно грати на Заході, вчора явно дисонували з тирадами бункерного вождя. Вони згадували свої вілли, курорти, вина/каву, яхти тощо. Вони підраховували, у скільки їм обходиться цей банкет. Читалося на фізіономіях.

Ось вони, ці лицеміри – справжня мета. Вони розуміють, що врятуються вчасно. Але бояться фальстарту і не хочуть продешевити.

Вони колективно вже розлютили національні групи. Номенклатура з-поміж представників народів зараз вирішуватиме – залишитися феодалами від центру чи представниками своєї групи?

Проблема в тому, що багато нацреспублік, де може оформитися невдоволення, виживають тільки завдяки фінансуванню з Москви. Їхні вожді готові продати лояльність тому, хто збереже оплату. Без центру прийняття рішень, який перерозподілятиме доходи на користь їхніх феодів, їм немає сенсу смикатися. Вони чекатимуть.

Стрибок Кадирова на Генштаб – це хороший сигнал у ряді подібних, але цього поки що мало.

Бракує трьох ключових елементів:

1. Організованого невдоволення росіян, яких заганяють у максимально токсичні умови на покоління вперед;
2. Протесту військових, яких зганьбили та активно роблять винними у поразці;
3. Організований жіночий рух проти війни.

Будь-яка з цих груп може позбавити Росію національного приниження.

Тож купуйте Путіну торт на 7 жовтня, кульок і т.д. Чемно відбудьте необхідні ритуали. А потім щось вирішуйте.