Третя світова війна стає виразно антизахідною

Іран – єдиний відкритий союзник Росії. А значить: виселити посольство, весь іранський бізнес націоналізувати, силами діяспори пікетувати всі амбасади Ірану по всіх країнах.

Збройно-військовий альянс цих двох терористів – препаскудний виклик. Не лише тим, що ракетна перевага ворога стане ще більш явною. А й тим, що третя світова стає виразно антизахідною. Маховик глобалізації війни навряд чи вже можна спинити.

Зло об’єктивно сильнішає й обростає прибічниками руйнації західної моделі, яка домінувала ціле століття. Вже не в Україні справа – справа в ціннісному зіткненні зі східним, фундаменталістським, деспотичним світом. Для нього етатична держава й диктат колективного над приватним – це база. А всі ці західні забавки в вибори, в конкуренцію, в права людини, у плюралізм, у мирне співіснування різностей, у верховенство буковки закону – все це неорганічні цінності для спільнот, де замість виборів – довічні правителі, замість конкуренції – примус, замість прав людини – середньовічна традиція, замість вільнодумства – одностайність.

Після Першої світової виник ще гірший світ, ніж був до неї. Після Другої світової виник світ Заходу. Третя – це війна за нього, за західну цивілізацію як таку. Бо в світі східних тираній вижити буде неможливо.

Тим паче, до клубу світового зла доєднується Китай. Учорашній пекінський пекельний пленум укріпив нову світову реальність, зачинателем якої став Путін. Він є тією Пандорою, яка відчинила скриньку з лихами.

В еллінській мітології Пандора відчинила скриньку через банальну цікавість. Надто сверблячою була категорична заборона ніколи не відчиняти. Цікавість спробувати «а що буде» – це путінська пандоризація світової геополітики.

Зло теж уміє кучкуватися. Путін і Китай стають двічі ядерною віссю зла, зацікавленою в руйнуванні договірної демократії. Постулат нової реальності такий: конфлікти більше не вирішуються за допомогою міжнародного права, бо старе вже не діє, а нового ще нема. Це правове міжчасся – ідеальна шпарина для автократій вирішувати свої геополітичні питання в обхід учорашніх норм. Негласна угода двох тираній матиме таку саму легітимність, як і коаліція 150 демократій.

Відкрито скриньку силових вирішень конфліктів. Їхнє присипляння й заморозка були лише тимчасовою дією. Всі територіальні, релігійні, економічні конфлікти будуть вирішуватися брутально й силою. Карта світу перетворюється в червоні плями запалень.

Коли Пандора випустила сотні бід, на дні скриньки лишилася Надія. Там вона й лишилася назавжди.