Інформаційна війна. Україна втрачає перевагу

Якщо вам здається, що Україна перемогла в інформаційній війні проти Росії – мушу вас розчарувати. Період захоплення українською мужністю та шоку від жорстокості Росії завершується. Цинічна пропаганда про те, що «свій теплий светр ближчий до тіла» піднімає голову в Європі.

Найбільш яскравий приклад – Угорщина, звісно. Поки Україна захищається ціною життів військових та цивільних, Орбан цинічно торгується на крові. Вчора, наприклад, заявив, що дозволить відновити санкції лише якщо їх знімуть з трьох російських олігархів: Усманова, Авена та Рашнікова. Від такого хамства навіть досвідчені дипломати були в шоці, але довелося «домовлятися», щоб уникнути сорому. Орбану ж все одно – одного разу він зміг вивести з-під санкцій патріарха Кіріла, може і цих бандитів вдасться.

А не вдасться – ще щось відірве собі в ЄС. Спецумови на газ або кошти фонду розвитку – можливості, які дає вето на рішення ЄС, величезні.

Боротися з цим можливо лише спільно і постійно. Поодинокі акції та звинувачення, як ми бачимо, не ефективні. Але це не означає, що нічого не треба робити. Навпаки, нам потрібно знайти ключ до серця угорців, які досі пам’ятають та рефлексують з приводу Тріанонського договору, за яким Угорщину змусили погодитися на втрату майже трьох чвертей території, відмовитися від авіації і флоту та скоротити армію.

Отже, знайти точки дотику можливо, бо угорці це не лише Орбан та його посіпаки, головне це не припиняти комунікацію та нагадувати, як болісно втрачати людські життя, території та про те, що сьогодні на кону стоїть майбутнє всієї Європи. Ми маємо бути на кожній публічній акції, сперечатися з кожним експертом та журналістом, демонструвати можливості, які Україна пропонує Європі після перемоги. Ми маємо подвоїти дипломатичні та інформаційні зусилля. Не істерити – розповідати і переконувати. Аргументовувати. Шукати партнерів та союзників.

Європейська інтеграція буде непростою, щоб вона завершилась успішно про неї має дбати кожен СЕО, кожен міністр та кожен нардеп. Контрнаступ на пропаганду потрібен в Європі вже зараз.