Росія втратила право на звання «переможця нацизму»

Свого часу світ дозволив присвоїти собі перемогу над нацизмом одному тоталітарному режиму однієї агресивної та надзвичайно відсталої держави. Хоча перемога над нацизмом була колективним результатом зусиль багатьох країн та багатьох людей. А ця агресивна тоталітарна держава сама була союзником нацизму у 1939-1941 роках.

На це пішли через колосальні жертви, які понесли народи цієї держави у результаті війни. І найбільше – саме український народ. Саме ці жертви дозволили тоталітарному режиму присвоїти собі звання «переможця нацизму», і потім експлаутувати цей статус десятиліттями.

Хоча уже тоді було зрозуміло: московщина, що на певному етапі свого розвитку трансформувалася у СРСР, була зразком історичної помилки, помилкового напрямку розвитку, а якщо точніше – історичного глухого кута.

Деструктивне суспільство, засноване на примусі, на придушенні особистості, на постійних репресіях та екстенсивному розвитку – це просто історична помилка. Але міф про «велику перемогу» дозволив цій історичній помилці повірити, що насправді – вона норма. На цьому і тримається нинішнє видання імперської ідеології «рашизму» у своїх найодіозніших формах – «побєдобєсії».

Десятиліттями вони грали рольову гру «народ-переможець», претендуючи на монопольне право перемоги над нацизмом, ігноруючи як внесок антигітлерівської коаліції, так і всіх народів екс-СРСР. Це дозволило повірити у власну виключність, а від цього – уже крок до нового видання нацизму, який ми і спостерігаємо зараз в ідеології і практиці держави-агресора.

Путінська пропаганда впродовж двох десятиліть перетворювала свято перемоги на культ війни, пропагування національної виключності, погрози убік найближчих сусідів та інших країн світу. Сьогодні стало зрозумілим: «можем повторіть» насправді означало повторення саме нацистських практик. Що цілком відповідає історичному глухому куту, в якому вони опинилися.

Очевидно, що московщина втратила право будь-яким чином претендувати на роль «головного переможця» над нацизмом – вона втратила моральне право називати себе таким переможцем. Бо вони зараз і є справжніми нацистами, а українці з цими нацистами воюють. І здобудуть чергову перемогу.

Не даремно 8 травня на зустрічі у форматі «Великої сімки», де був призутній і президент України Зеленський, і де він виступав, обговорювалося і це питання. І у підсумковій заяві найрозвиненіших країн постулюється наступне: дії сучасної Росії ганьблять всі ті жертви, які були принесені на вівтар перемоги над нацизмом.

Вони не «переможці нацизму», вони – нацизм сучасності. Будь-які інші версії уже неприйнятні для нормальних людей. Історія «великої перемоги Росії» завершена. Там, на своїх диких просторах, вони продовжуватимуть свої язичницькі культи, але для всього нормального світу це питання закрите.

А Україна змушена платити надвисоку ціну за перемогу над нацизмом. Знову.